1У той час дійшла чутка до Ірода четверовладника про Ісуса,
2і сказав слугам своїм: «Це Іоанн Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса творяться ним».
3Бо Ірод схопив був Іоанна, зв'язав його і посадив у в'язницю через Іродіаду, дружину брата свого Филипа.
4Бо Іоанн говорив йому: «Не годиться тобі мати її».
5І хотів Ірод убити його, та боявся народу, бо вважали Іоанна за пророка.
6У день святкування дня народження Ірода, дочка Іродіади танцювала перед зібраними і догодила Іродові.
7За це він з клятвою обіцяв дати їй, чого тільки вона не попросить.
8Вона ж, за намовою своєї матері, сказала: «Дай мені тут на блюді голову Іоанна Хрестителя!»
9І цар засмутився, але заради клятви і тих, що сиділи з ним, звелів задовольнити її бажання.
10І послав відтяти голову Іоаннові у в'язниці.
11І принесли голову його на блюді, і дали дівчині, а вона віднесла матері своїй.
12Учні ж його прийшли, взяли тіло і поховали; і пішли сповістити Ісуса про це.
13І, почувши, Ісус відплив звідти човном у пустинне місце один, а народ, почувши про те, пішов за Ним з міст пішки.
14А Ісус, вийшовши, побачив багато людей, змилувався над ними і зцілив їхніх недужих.
15Коли настав вечір, учні Його підійшли до Нього і сказали: «Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоб пішли у села і купили собі їжу».
16Ісус же сказав їм: «Не треба їм іти; ви дайте їм їсти».
17Вони ж кажуть Йому: «У нас є тільки п'ять хлібів і дві риби».
18Він сказав: «Принесіть їх Мені сюди».
19І звелів народові посідати на траву, і взяв п'ять хлібів і дві риби, і, споглянувши на небо, благословив, поламав хліби і дав учням, а учні — людям.
20І їли всі і наситились, і назбирали кусків, які залишилися, дванадцять повних кошів.
21А тих, що їли, було близько п'яти тисяч чоловіків, крім жінок і дітей.
22І негайно Ісус звелів учням Своїм увійти в човен і переплисти на другий бік раніше Його, поки Він відпустить народ.
23Відпустивши ж народ, Він зійшов на гору помолитись на самоті, а ввечері залишився там один.
24А човен був уже на середині моря, і кидали його хвилі, бо вітер був супротивний.
25У четвертій сторожі ночі Ісус пішов до них, ідучи по воді.
26І учні побачили Його, що йде по морю, настрашилися і говорили: «Це привид!». І зі страху закричали.
27Та Ісус негайно заговорив до них і сказав: «Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!»
28Петро ж сказав Йому у відповідь: «Господи, коли це Ти, то звели мені йти до Тебе по воді».
29Він же сказав: «Іди!» І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Ісуса.
30Та, побачивши насильний вітер, злякався, почав тонути і закричав: «Господи, спаси мене!»
31Ісус зараз же простяг руку, підтримав його і сказав: «Маловіре, чому засумнівався?»
32І коли вони ввійшли в човен, вітер ущух.
33А ті, що були в човні, підійшли і поклонились Йому, кажучи: «Істинно, Ти Син Божий!»
34Перепливши, вони прибули в землю Геннісарестьку.
35Мешканці того міста, пізнавши Його, розголосили про Нього по всій тій околиці, і люди принесли до Нього всіх хворих,
36і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю одежі Його; і ті, котрі доторкалися — зцілялись.