Mark 5
1 І перепливли на другий берег моря, в країну Гадаринську.
2 І коли Він вийшов з човна, зразу зустрів Його чоловік з могильних печер, який був одержимий нечистим духом.
3 Він мешкав по гробах, і ніхто не міг його зв'язати, навіть ланцюгами,
4 бо часто він був скований кайданими та ланцюгами, але він розривав ланцюги, і розбивав кайдани, і ніхто не міг угамувати його.
5 Завжди, вночі і вдень, в горах і по гробах, кричав він і бився об каміння.
6 Побачивши ж Ісуса здалека, прибіг і поклонився Йому
7 і закричав сильним голосом, кажучи: «Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!»
8 Бо Ісус сказав йому: «Вийди, духу нечистий, з цього чоловіка!»
9 І спитав його: «Яке ім'я твоє?» А той відповів: «Легіон ім'я моє, бо нас багато».
10 І багато благали Його, щоб не висилав їх геть з тієї країни.
11 Паслося ж на узгір'ї велике стадо свиней.
12 І просили Його всі демони, кажучи: «Пошли нас до свиней, щоб нам увійти в них».
13 Ісус дозволив їм. І нечисті духи, вийшовши, ввійшли в свиней; і стадо кинулося з кручі в море, а було їх близько двох тисяч; і потопилися в морі.
14 А їхні пастухи побігли і розповіли про це в місті та по селах. І повиходили жителі подивитися, що сталося.
15 І, прийшовши до Ісуса, побачили, що біснуватий, в котрому був легіон, сидить одягнений і при своєму розумі, і налякалися.
16 Ті ж, що бачили, розповіли їм, що сталося з біснуватим, і про свиней.
17 І почали просити Його, щоб відійшов від меж їхніх.
18 І коли Він увійшов у човен, то колишній біснуватий просив Його, щоб бути з Ним.
19 Та Ісус не дозволив йому, а сказав: «Іди додому, до своїх і розкажи їм, що Господь вчинив тобі, і як Він змилувався над тобою!»
20 І пішов і почав проповідувати в Десятимісті про те, що вчинив з ним Ісус. І всі дивувались.
21 Коли Ісус переплив човном знову на другий берег, зібралося до Нього багато народу. Він був біля моря.
22 І ось приходить один з начальників синагоги, на ім'я Іаір, і, побачивши Ісуса, падає до ніг Його
23 і ревно благає Його, кажучи: «Моя дочка при смерті; прийди і поклади на неї руки, щоб вона одужала та жила!»
24 Ісус пішов з ним. За Ним ішло багато народу, і тиснулись до Нього.
25 Жінка ж одна, котра дванадцять років страждала кровотечею,
26 чимало натерпілася від багатьох лікарів і витратила все, що було в неї, і не одержала ніякого полегшення, а прийшла до ще гіршого стану, —
27 почувши про Ісуса, підійшла ззаду серед народу і доторкнулася до одежі Його,
28 бо говорила: «Якщо хоч одежі Його доторкнусь, то одужаю».
29 І тієї ж хвилини зупинилась в неї кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від недуги.
30 У ту ж мить Ісус відчув Сам у Собі, що вийшла з Нього сила, і, обернувшись до народу, запитав: «Хто доторкнувся до одежі Моєї?»
31 Учні сказали Йому: «Ти бачиш, що народ тисне Тебе, а запитуєш: \хто доторкнувся до Тебе?'»
32 Але Він поглянув навколо, щоб побачити ту, що зробила це.
33 Жінка, зі страхом та тремтінням, знаючи, що сталось з нею, підійшла, впала на землю перед Ним і сказала Йому всю правду.
34 Та Він сказав їй: «Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від недуги твоєї!»
35 Коли Він ще говорив це, приходять від начальника синагоги і кажуть: «Дочка твоя померла. Чому ще турбуєш Учителя?»
36 Але Ісус, почувши слова ці, говорить начальнику синагоги: «Не бійся, тільки віруй!»
37 І не дозволив нікому йти за Собою, крім Петра, Якова та Іоанна, брата Якова.
38 І приходять в дім начальника синагоги, і бачить Ісус метушню та тих, що плакали і голосили.
39 І, увійшовши, сказав: «Чого ви бентежитесь та плачете? Дівча не померло, а спить!»
40 І вони насміхалися з Нього. А Він вислав усіх, взяв з Собою батька і матір дівчини і тих, що були з Ним, і увійшов туди, де лежало дівча.
41 І взяв дівчинку за руку й сказав їй: «Таліфа, кумі!» Що значить: «Дівчино, кажу тобі, встань!»
42 І дівчинка в ту ж мить встала і почала ходити; бо була років дванадцяти. І всі були вкрай здивовані.
43 І Він суворо наказав їм, щоб ніхто про це не знав, і звелів, щоб дали їй їсти.