1І прийшов знов у синагогу; там був чоловік, який мав суху руку.
2І стежили за Ісусом, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
3Він же говорить до чоловіка з сухою рукою: «Стань посередині!»
4А їм говорить: «Чи годиться в суботу робити добро, чи робити зло? Чи спасти життя, чи погубити?» Вони ж мовчали.
5І, глянувши на них з гнівом, засмучений затверділістю сердець їхніх, говорить чоловікові: «Простягни руку твою!» Він простягнув, і рука його стала здорова, як і друга.
6Фарисеї, вийшовши, негайно зібрали нараду з іродіанами проти Нього, щоб погубити Його.
7А Ісус пішов з учнями Своїми до моря. І багато народу пішло за Ним: з Галілеї, Іудеї,
8Єрусалиму, Ідумеї, з-за Йордану та з околиць Тиру і Сидону, почувши, що Він чинив, приходили до Нього у великій кількості.
9І сказав учням Своїм приготувати для Нього човен, через багатолюдність, щоб не тіснились до Нього.
10Бо Він зцілив багатьох, тому всі, хто мав яку недугу, кидалися до Нього, щоб доторкнутись до Нього.
11І духи нечисті, як тільки бачили Його, падали ниць перед Ним і кричали: «Ти — Син Божий!»
12Але Він суворо забороняв їм, щоб не виявляти Його.
13Потім вийшов на гору і покликав до Себе кого Сам хотів; і прийшли до Нього.
14І вибрав дванадцятьох, щоб з Ним були, і щоб посилати їх на проповідь;
15і щоб вони мали владу зціляти недужих і виганяти демонів.
16І вибрав Симона, давши йому ім'я Петро;
17Якова Зеведеєвого і Іоанна, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, тобто сини грому;
18Андрія, Филипа, Варфоломія, Матвія, Хому, Якова Алфеєвого, Фадея і Симона Кананіта
19та Іуду Іскаріота, котрий зрадив Його.
20Приходять у дім. І знову зібралося стільки людей, що вони не мали змоги і хліба з'їсти.
21Довідавшись про те, рідня Його прийшла взяти Його, бо говорили, що Він не при Собі.
22А книжники, які поприходили з Єрусалиму, говорили, що Він має в Собі веєльзевула, і що Він виганяє демонів силою князя демонського.
23І, покликавши їх, говорив до них притчами: «Як може сатана сатану виганяти?
24Коли царство розділиться само в собі, не може встояти те царство;
25і коли дім розділиться сам у собі, не може встояти дім той;
26і коли б сатана повстав на самого себе і розділився, він не зможе встояти, бо прийшов кінець його.
27Ніхто не може, увійшовши в дім сильного, пограбувати добро його, якщо спочатку не зв'яже сильного, і аж тоді пограбує дім його.
28Істинно кажу вам: всі гріхи будуть прощені синам людським і богозневаги, якими б вони не богозневажали;
29але, хто ганьбитиме Духа Святого, тому не буде прощено ніколи, а підлягає він під вічне засудження».
30Сказав їм це, бо вони говорили: в Ньому нечистий дух.
31І прийшли мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього, щоб покликати Його.
32А навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: «Он мати Твоя і брати Твої і сестри Твої надворі, вони питають Тебе».
33І Він відповів їм: «Хто мати Моя і брати Мої?»
34І, поглянувши на тих, що сиділи навколо Нього, сказав: «Ось мати Моя і брати Мої!
35Бо хто буде виконувати волю Божу, той Мені брат, сестра і мати».