1Коли Він знов прийшов у Капернаум через декілька днів, розійшлася чутка, що Він удома.
2І зразу ж зібралось багато людей, так що і біля дверей не було місця; і Він говорив їм слово.
3І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо.
4І, не маючи можливості наблизитись до Нього через натовп, розкрили покрівлю дому, де Він знаходився, і через отвір спустили ноші, на яких лежав розслаблений.
5Ісус, бачучи віру їхню, говорить розслабленому: «Сину, прощаються тобі гріхи твої!»
6Тут сиділи деякі з книжників, які думали в серцях своїх:
7«Чому Він так Бога зневажає? Хто може прощати гріхи, крім Бога?»
8Ісус зараз відчув духом Своїм, що вони так думають у собі, сказав їм: «Чому ви так думаєте в серцях ваших?
9Що легше: сказати розслабленому: 'Прощаються тобі гріхи твої', чи сказати: 'Встань, візьми ноші твої і ходи?'
10Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І сказав розслабленому:
11«Кажу тобі: встань, візьми ноші твої і йди додому!»
12Він зараз же встав, взяв ноші і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: «Ніколи нічого такого ми не бачили!»
13Ісус вийшов знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і Він навчав їх.
14Проходячи, Він побачив Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і каже йому: «Іди за Мною!» Той встав і пішов за Ним.
15Коли Він возлежав у домі його, возлежали з Ним і учні Його і багато митників та грішників: бо багато їх було, і вони ходили за Ним.
16Коли книжники і фарисеї побачили, що Він їсть з митниками і грішниками, то сказали учням Його: «Як це, що Він їсть і п'є з митниками та грішниками?»
17Ісус, почувши це, говорить їм: «Не здорові потребують лікаря, а хворі; Я прийшов закликати не праведників, а грішників до покаяння».
18Іоаннові учні та фарисейські постили. І приходять до Нього і кажуть: «Чому учні Іоаннові і фарисейські постять, а Твої учні не постять?»
19Ісус відповів їм: «Чи можуть весільні гості постити, поки ще з ними жених? Доки з ними жених, не можуть постити.
20Але прийдуть дні, коли візьметься від них жених, тоді вони будуть постити в ті дні.
21Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо нова латка відірветься від старого, і діра буде ще більшою.
22І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино попрориває старі бурдюки: і вино витече, і бурдюки пропадуть. Молоде вино треба вливати в бурдюки нові».
23Довелося Йому проходити в суботу ланами, і учні Його дорогою почали зривати колоски.
24І фарисеї сказали Йому: «Дивись, чому вони роблять в суботу таке, чого не слід робити?»
25Він відповів їм: «Невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли був у нужді і як зголоднів він і ті, що були з ним?
26Як він увійшов у дім Божий за первосвященика Авіяфара і їв хліби жертовні, яких не можна було їсти нікому, крім священиків, і дав тим, що були з ним?»
27І сказав їм: «Субота для людини, а не людина для суботи,
28отже, Син Людський є Господар і суботи».