Luke 24
1 У перший день тижня, дуже рано, жінки, несучи наготовлені пахощі, прийшли до гробу.
2 Але побачили, що камінь був відвалений від гробу.
3 І ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
4 І коли вони були здивовані цим, ось два мужі стали перед ними в блискучих одежах.
5 Жінки налякались і схилили свої обличчя до землі, а ті мужі сказали їм: «Чому ви шукаєте живого між мертвими?
6 Його нема тут: Він воскрес! Пригадайте, як Він говорив вам, коли був ще в Галілеї,
7 кажучи, що Синові Людському треба бути виданому в руки грішних людей, бути розп'ятим і третього дня воскреснути».
8 І вони згадали слова Його.
9 І, вернувшись від гробу, вони розказали про все одинадцятьом та всім іншим.
10 То були: Марія Магдалина, Іоанна і Марія, мати Якова, та інші з ними, які розповіли про це апостолам.
11 Та ці слова здалися їм вигадкою, і вони не повірили їм.
12 Але Петро встав і побіг до гробу і, нахилившись, побачив, що лежать тільки пелени; і, повернувшись назад, дивувався тому, що сталось.
13 Того ж дня двоє з них йшли в село, що було стадій за шістдесят від Єрусалима і звалося Єммаус.
14 І розмовляли між собою про всі ці події.
15 І коли вони розмовляли і міркували між собою, Сам Ісус, наблизившись, пішов з ними.
16 Але очі їх були стримані, так що вони не пізнали Його.
17 Він же запитав їх: «Про що ви, ідучи, обмірковуєте між собою і чому такі засмучені?»
18 Один з них, на ім'я Клеопа, відповів, кажучи: «Невже Ти один з прибулих у Єрусалим, не знаєш, що сталося в ньому в ці дні?»
19 А Він запитав їх: «Що саме?» Вони ж розповіли Йому, що було з Ісусом Назарянином, Який був пророком сильним у ділі і слові перед Богом і всім народом;
20 і як первосвященики і старійшини видали Його для осудження на смерть і розп'яли Його.
21 А ми надіялись, що Він є той, що має визволити Ізраїль. До того ж, оце вже третій день, як все це сталося.
22 Але деякі жінки наші здивували нас: вони прийшли до гробу,
23 та, не знайшовши Його тіла, повернулися і розповіли нам, що бачили явлення ангелів, які кажуть, що Він живий.
24 І деякі з тих, що були з нами, пішли до гробу і знайшли так, як розповіли жінки, але Його не бачили».
25 Тоді Він сказав їм: «О, немудрі і задубілі серцем, щоб повірити всьому тому, про що пророки сповіщали!
26 Чи не так треба було Христові постраждати і ввійти в славу Свою?»
27 І, почавши від Мойсея та всіх пророків, Він пояснював їм усе сказане в Писаннях про Нього.
28 Коли вони наблизились до села, до якого йшли, Він робив вигляд, ніби хоче йти далі.
29 А вони стримували Його, кажучи: «Зостанься з нами, бо вже вечоріє, та й день уже кінчається». І Він увійшов, щоб залишитись з ними.
30 І коли Він возлежав з ними, то взяв хліб, поблагословив, розламав і подав їм.
31 Тоді очі їхні відкрились, і вони пізнали Його, але Він став для них невидимий.
32 І вони сказали один одному: «Чи не палали серця наші в нас, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Писання?»
33 І, вставши, тієї ж години, вони повернулися в Єрусалим і знайшли одинадцятьох зібраних разом і тих, що були з ними,
34 які говорили: «Господь істинно воскрес і з'явився Симонові».
35 А вони розповіли, що сталося в дорозі, і як вони пізнали Його тоді, коли Він ламав хліб.
36 Коли вони ще говорили про це, Ісус Сам став посеред них і сказав: «Мир вам!»
37 Вони ж схвилювалися та налякалися, бо подумали, що бачать духа.
38 Але Він сказав їм: «Чому ви схвилювалися? І чому такі думки входять у серця ваші?
39 Подивіться на руки Мої і на ноги Мої; це ж Я Сам, доторкніться до Мене і подивіться: дух не має тіла і кісток, які ви бачите в Мене».
40 І, сказавши це, показав їм руки і ноги.
41 Коли вони ще не вірили з радості і здивування, Він сказав їм: «Чи маєте тут якусь їжу?»
42 Вони подали Йому кусень печеної риби.
43 Він взяв і їв перед ними.
44 І сказав їм: «Ось те, про що Я говорив вам, коли ще був з вами: 'Потрібно, щоб здійснилось усе, що написано про Мене в Законі Мойсеевім, у Пророків і в Псалмах'».
45 Тоді відкрив їм розум для розуміння Писання.
46 І сказав їм: «Так написано і так належало Христові постраждати і воскреснути з мертвих третього дня,
47 щоб покаяння і прощення гріхів проповідувалось в ім'я Його між усіма народами, починаючи з Єрусалиму.
48 А ви свідки цього.
49 І ось Я пошлю обітницю Отця Мого вам, ви ж залишайтеся в місті, аж доки не сповнитеся силою згори».
50 І Він вивів їх до Віфанії і, піднявши руки Свої, поблагословив їх.
51 А коли Він благословляв їх, то став віддалятися від них і підноситись на небо.
52 Вони поклонились Йому і повернулися в Єрусалим з великою радістю.
53 І вони перебували постійно в храмі, прославляючи і хвалячи Бога. Амінь.