Luke 10
1 Після того Господь вибрав і інших сімдесят учнів і послав їх по двоє перед Собою в кожне місто та місця, куди Сам мав іти.
2 І сказав їм: «Жнива великі, а робітників мало. То ж благайте Господаря жнив, щоб вислав працівників на жнива Свої!
3 Ідіть! Ось Я посилаю вас, як ягнят серед вовків.
4 Не беріть ні грошей, ні торбини, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
5 І в який дім ви ввійдете, спочатку скажіть: 'Мир дому цьому!'
6 Якщо чоловік миру буде там, то ваш мир спочине на ньому; коли ж ні, то до вас повернеться.
7 Залишайтесь в домі цьому, споживайте та пийте, що дадуть вам, бо робітник вартий платні своєї. Не переходьте з дому в дім.
8 І в яке місто ви прийдете, і приймуть там вас, то споживайте все, що поставлять перед вами.
9 Зціляйте в ньому недужих і кажіть їм: 'Наблизилось до вас Царство Боже!'
10 Коли ж прийдете в якесь місто і там не приймуть вас, то, вийшовши на вулицю, скажіть:
11 'Ми обтрушуємо порох вашого міста з ніг наших; а проте знайте, що наблизилось до вас Царство Боже'.
12 Кажу вам, що Содому легше буде в день суду, ніж місту тому.
13 Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б у Тирі і Сидоні сталися ті чудеса, які були у вас, то давно б вони, сидячи у веретищі і попелі, покаялися!
14 Та Тиру і Сидону легше буде на суді, ніж вам.
15 І ти, Капернауме, що аж до неба піднісся, до пекла впадеш.
16 Хто слухає вас, той Мене слухає, а хто нехтує вами, той Мною нехтує; а хто зневажає Мене, той зневажає Того, Хто послав Мене.
17 І сімдесят учнів повернулися з радістю, кажучи: «Господи, навіть демони підкорюються нам в ім'я Твоє!»
18 А Він сказав їм: «Я бачив сатану, що падав з неба, як блискавка.
19 Ось даю вам владу наступати на зміїв та скорпіонів і на всю силу ворожу, і ніщо не пошкодить вам.
20 Однак не радійте тому, що духи підкоряються вам, а радійте тому, що імена ваші записані на небесах!»
21 У той час Ісус зрадів духом і сказав: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба і землі, що Ти втаїв це від мудрих і розумних, а відкрив те дітям. Так, Отче, бо таке було Твоє благовоління!
22 Все передав Мені Отець Мій! І ніхто не знає, хто є Син, тільки Отець; і ніхто не знає, хто є Отець, тільки Син, і кому Син захоче відкрити!»
23 І, звернувшись до учнів окремо, сказав їм: «Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите!
24 Бо кажу вам, що багато пророків і царів бажали бачити те, що ви бачите, та й не бачили, і почути те, що ви чуєте, та й не чули».
25 І ось один законник устав і, спокушаючи Його, сказав: «Учителю, що робити мені, щоб успадкувати життя вічне?»
26 Він же сказав йому: «Що написано в законі? Як читаєш?»
27 Він сказав у відповідь: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумінням твоїм; і ближнього твого, як себе самого».
28 Ісус же сказав йому: «Правильно ти відповів. Роби так, і будеш жити!»
29 Але він, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: «А хто ж мій ближній?»
30 Ісус відповів: «Один чоловік спускався з Єрусалиму в Єрихон і попався розбійникам, котрі роздягли його, поранили і пішли,залишивши його ледве живим.
31 Трапилося, що ішов тією дорогою один священик і, побачивши його, пройшов мимо.
32 Також і левіт, як прийшов на те місце, підійшов, подивився і пройшов мимо.
33 Але один самарянин, проїжджаючи, натрапив на нього і, побачивши його, змилосердився;
34 і підійшов, і обв'язав йому рани, змастивши їх оливою і вином, посадив його на свого осла і привіз його в гостиницю, і потурбувався про нього.
35 А на другий день, від'їжджаючи, вийняв два динарі! і дав господареві, кажучи: 'Доглядай його, а як більше що витратиш, то я віддам тобі, як повернуся'.
36 Хто з цих трьох, на твою думку, був ближній тому, що попався розбійникам?»
37 Він сказав: «Той, що змилосердився над ним». Тоді Ісус сказав йому: «Іди, і ти роби так само».
38 Коли вони далі подорожували, Він увійшов у одне село. Одна жінка, на ім'я Марфа, прийняла Його в дім свій.
39 Була у неї сестра, що звалась Марія, котра сіла в ногах Ісуса і слухала слово Його.
40 Марфа клопоталась про велике пригощання, і, підійшовши, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя залишила мене одну прислуговувати? Скажи їй, щоб допомогла мені!»
41 Ісус сказав їй у відповідь: «Марфо, Марфо, ти турбуєшся і клопочишся про багато що,
42 а одне тільки потрібне. Марія вибрала кращу частку, яка не відніметься від неї».