1Після того Ісус пішов на другий бік моря Галілейського, чи Тиверіядського.
2І багато народу пішло за Ним, бо вони бачили чудеса, які творив Він над хворими.
3Ісус зійшов на гору і сидів там з учнями Своїми.
4Наближалася Пасха, свято іудейське.
5Коли Ісус звів очі і побачив, що багато народу йде до Нього, сказав Филипові: «Де нам купити хліба, щоб нагодувати їх?»
6А говорив Він це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів робити.
7Филип відповів йому: «І на двісті динаріїв хліба не вистачить їм, щоб кожен з них хоч трохи одержав».
8Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:
9«Тут є один хлопець, котрий має п'ять ячмінних хлібів та дві риби, але що то є на таку безліч народу?»
10Ісус сказав: «Звеліть людям сісти!» На тому місці було багато трави. Отже, сіло людей близько п'яти тисяч.
11Ісус взяв хліби і, віддавши подяку, роздав учням, а учні тим, що сиділи; також і риби, скільки хто хотів.
12І коли наситились, Він сказав учням Своїм: «Зберіть куски, що залишилися, щоб нічого не пропало».
13І вони зібрали, і наповнили дванадцять кошів кусками від п'яти ячмінних хлібів, які залишились у тих, що їли.
14Тоді люди, побачивши чудо, яке вчинив Ісус, сказали: «Це воістину Той пророк, Котрий повинен прийти у світ».
15Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.
16Коли настав вечір, учні Його зійшли до озера
17і, увійшовши в човен, попливли на другий бік моря, в Капернаум. Уже стемніло, а Ісус не приходив до них.
18Дув сильний вітер і море хвилювалося.
19Пропливши з двадцять п'ять або тридцять стадій, вони побачили Ісуса, що йшов по морю і наближався до човна, і злякались.
20Але Він сказав Їм: «Це Я, не бійтесь!»
21Вони хотіли взяти Його в човен, і човен відразу причалив до берега, куди пливли.
22На другий день народ, який стояв по той бік озера, бачив, що там не було іншого човна, крім того, в який увійшли учні Його, і що Ісус не входив з учнями Своїми в човен, а учні відпливли самі.
23А тим часом припливли інші човни з Тіверіяди до того місця, де вони їли хліби за благословенням Господнім.
24Отже, коли люди побачили, що там нема ні Ісуса, ні учнів Його, то також посідали в човни і припливли в Капернаум, шукаючи Ісуса.
25І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: «Учителю, коли Ти прибув сюди?»
26Ісус сказав їм у відповідь: «Істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.
27Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо на Ньому поклав печать Свою Бог Отець».
28Вони сказали Йому: «Що ми маємо робити, щоб творити діла Божі?»
29Ісус відповів їм, кажучи: «Ось діло Боже, щоб ви вірували в Того, Кого Він послав».
30На це вони сказали Йому: «Яке ж знамення Ти створиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти робиш?
31Наші батьки їли манну в пустині, як написано: 'Хліб з неба дав їм їсти'».
32Ісус сказав їм: «Істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Отець Мій дає вам істинний хліб з неба.
33Бо хліб Божий є Той, Хто сходить з неба і дає життя світові».
34На це сказали Йому: «Господи, давай нам завжди такий хліб!»
35А Ісус сказав їм: «Я — хліб життя. Хто приходить до Мене, не буде голодувати, і хто вірує в Мене — ніколи не матиме спраги.
36Але Я сказав вам, що хоч ви й бачили Мене, але не віруєте!
37Все, що Отець дає Мені, приходить до Мене, а того, хто приходить до Мене, не відштовхну геть.
38Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити Мою волю, а волю Того, Хто послав Мене.
39Воля ж Отця, Котрий послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити останнього дня.
40Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб усякий, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня».
41Тоді іудеї стали ремствувати на Нього за те, що Він сказав: «Я хліб, який зійшов з небес».
42І говорили: «Чи ж не Ісус це, син Йосифа, Котрого батька і матір ми знаємо? Як же Він говорить: 'Я зійшов з небес?' »
43Ісус сказав їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою!
44Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не притягне його до Мене, — і Я воскрешу його в останній день.
45У пророків написано: 'І всі будуть навчені від Бога. Кожен, хто чув від Отця і навчився, приходить до Мене'.
46Це не те, щоб хтось бачив Отця, крім Того, Хто від Бога, Той бачив Отця.
47Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має вічне життя.
48Я — хліб життя!
49Батьки ваші їли манну в пустині, і померли.
50Хліб, який сходить з небес, такий, що, хто його їсть, той не помре.
51Я — живий хліб, який зійшов з небес, коли хто буде їсти цей хліб, — буде жити вічно. А хліб, який Я дам, то є тіло Моє, яке Я віддам за життя світу».
52Тоді іудеї стали сперечатися між собою, говорячи: «Як же Він може дати нам тіло Своє їсти?»
53Тоді Ісус сказав їм: «Істинно, істинно кажу вам: якщо ви не будете їсти тіла Сина Людського і пити кров Його, то не будете мати життя в собі.
54Хто їсть тіло Моє і п'є кров Мою, той має вічне життя, і Я воскрешу його останнього дня.
55Бо тіло Моє істинно є їжа, а кров Моя — істинно є пиття.
56Хто їсть тіло Моє і п'є кров Мою, той перебуває в Мені, а Я в ньому.
57Як живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто споживає Мене, буде жити Мною.
58Це і є хліб, котрий зійшов з небес, не так як батьки ваші їли манну і повмирали; хто буде їсти цей хліб — буде жити вічно».
59Це Він говорив у синагозі, коли навчав у Капернаумі.
60А багато хто з учнів Його, почувши це, сказали: «Які дивні слова! Хто може збагнути це?»
61А Ісус, знаючи Сам у Собі, що учні Його ремствують на те, сказав їм: «Чи це спокушає вас?
62А що як побачите Сина Людського, Котрий возноситься туди, де був раніше?
63Дух животворить; плоть ані скільки не допомагає. Слова, які Я говорив вам, є дух і життя.
64Але є деякі між вами, що не вірують». Бо Ісус знав від початку, хто не вірує, і хто зрадить Його.
65І сказав: «Тому Я говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо не буде дано йому від Отця Мого».
66З того часу багато з учнів Його відійшли від Нього і вже не ходили з Ним.
67Тоді Ісус сказав дванадцятьом: «Чи не хочете і ви відійти?»
68Симон Петро відповів Йому: «Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного.
69І ми увірували і пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!»
70Ісус відповів їм: «Чи не вибрав Я вас дванадцятьох, та один з вас — диявол».
71Це говорив Він про Іуду, сина Симона Іскаріота, бо він мав зрадити Його, хоч був один з дванадцятьох.