1Був же чоловік з фарисеїв, на ім'я Никодим, начальник іудейський.
2Він прийшов до Ісуса вночі і сказав Йому: «Равві, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога, бо ніхто не може творити таких чудес, які Ти твориш, якщо Бог не буде з ним».
3Ісус сказав йому у відповідь: «Істинно, істинно кажу Я тобі: якщо хто не народиться згори, не може бачити Царства Божого».
4Никодим каже Йому: «Як може людина родитися, бувши старою: хіба може вона ввійти знову в утробу матері своєї та й народитися?»
5Ісус відповів: «Істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже.
6Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
7Не дивуйся тому, що Я сказав тобі: 'Вам треба народитися згори'.
8Вітер віє, де хоче, ти чуєш голос його, але не знаєш, звідки він приходить і куди відходить. Так з кожним народженим від Духа».
9Никодим відповів, кажучи: «Як це може бути?»
10Ісус, відповідаючи, сказав: «Ти — учитель ізраїльський, і цього не знаєш?
11Істинно, істинно кажу тобі: ми говоримо те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, — та ви не приймаєте свідчення Нашого.
12Якщо Я сказав вам про земне, і ви не вірите, як можете повірити, коли буду говорити про небесне?
13Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто з неба зійшов, Син Людський, що на небі.
14І як Мойсей підніс мідного змія в пустині, так мусить бути піднесений Син Людський,
15щоб кожен, хто віруює в Нього, мав життя вічне.
16Бо так Бог полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, віруючий у Нього, не загинув, а мав життя вічне.
17Бо Бог не послав Сина в світ, щоб судити світ, але щоб світ був спасений через Нього.
18Віруючий у Нього, не буде осуджений, а невіруючий уже осуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого.
19Суд ж такий, що Світло прийшло в світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були злі.
20Бо кожен хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його.
21А хто творить правду, йде до світла, щоб діла його виявились, тому що вони вчинені в Бозі».
22Після цього Ісус прийшов з Своїми учнями в землю Іудейську і там проживав з ними, і хрестив.
23А Іоанн також хрестив в Еноні, близько Салиму, бо було там багато води, і приходили і хрестились.
24Бо Іоанн ще не був вкинутий у в'язницю.
25Тоді між учнями Іоанновими і іудеями виникла суперечка про очищення.
26І вони прийшли до Іоанна і сказали йому: «Учителю, Той, Хто був з тобою при Йордані, і про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього».
27Іоанн сказав у відповідь: «Не може людина нічого приймати на себе, якщо не буде дано їй з неба.
28Ви ж самі мені свідки в тому, що я сказав: 'Я — не Христос', але я посланий перед Ним.
29Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи й слухаючи його радістю радіє, чуючи голос жениха. Така радість моя оце здійснилась!
30Йому належить рости, а мені умалятися.
31Хто згори приходить, Той над усіма, хто від землі — земний і поземному говорить. Хто з неба приходить, Той над усіма.
32І що Він бачив і чув, про те і свідчить, і ніхто не приймає свідчення Його.
33Хто ж прийняв свідчення Його, той ствердив, що Бог є істинний.
34Бо Той, Кого Бог послав, говорить слова Божі, бо не мірою Бог дає Духа.
35Отець любить Сина, і все дав у руки Його.
36Віруючий у Сина має вічне життя, а не віруючий у Сина, не побачить життя, але гнів Божий перебуває на ньому».