John 13
1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, котрі в світі, полюбив їх до кінця.
2 І під час вечері, коли диявол вже вклав у серце Іуді Симонову Іскаріоту, видати Його,
3 Ісус, знаючи, що Отець віддав усе в руки Його, і що Він вийшов від Бога і відходить до Бога,
4 встав з вечері, зняв з Себе верхню одежу і, взявши рушник, підперезався.
5 Потім налив води в умивальницю і почав обмивати ноги учням і витирати рушником, яким був підперезаний.
6 Підходить до Симона Петра, а той каже Йому: «Господи, Ти митимеш мені ноги?»
7 Ісус сказав йому у відповідь: «Те, що Я роблю, ти не розумієш тепер, але потім зрозумієш!»
8 Петро каже Йому: «Ти не вмиєш ніг моїх повік!» Ісус відповів йому: «Якщо Я не вмию, ти не матимеш частки зі Мною».
9 Симон Петро говорить Йому: «Господи, не тільки ноги мої, але й руки і голову!»
10 Ісус сказав йому: «Обмитому треба тільки ноги обмити, бо він чистий увесь; і ви чисті, та не всі».
11 Бо Він знав Свого зрадника, і тому сказав: «Не всі ви чисті».
12 Коли ж Він обмив їм ноги і надів одежу Свою, то знову возліг і сказав їм: «Чи знаєте, що Я зробив вам?
13 Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є.
14 Отже, коли Я, Господь і Учитель, обмив вам ноги, то і ви повинні мити ноги один одному.
15 Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам.
16 Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший від того, хто послав його.
17 Коли це знаєте, то блаженні ви, коли виконуєте.
18 Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого вибрав, але щоб збулося Писання: 'той, хто їсть хліб зі Мною, підняв на Мене п'яту свою'.
19 Тепер кажу вам, перше ніж це збулося, щоб коли збудеться, ви увірували, що це Я.
20 Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!»
21 Сказавши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: «Істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене!»
22 Тоді учні озиралися один на одного, не розуміючи про кого Він говорить.
23 Один з учнів Його, котрого Ісус любив, возлежав, прихилившись до грудей Ісуса.
24 Йому Симон Петро дав знак, щоб запитав: «Хто той, про кого Він говорить?»
25 Він, прихилившись до грудей Ісуса, запитав Його: «Господи, хто це?»
26 Ісус відповів: «Той, кому Я, вмочивши, подам кусок хліба». І, вмочивши кусок, подав Іуді Симонову Іскаріоту.
27 Після цього куска, увійшов у нього сатана. Тоді Ісус сказав йому: «Що робиш, — роби швидше!»
28 Але ніхто з тих, що возлежали, не зрозумів, про що Він сказав йому.
29 А поскільки в Іуди була скринька з грошима, то деякі думали, що Ісус сказав йому: «Купи, що нам потрібно на свято, або щоб дав щось убогим».
30 Він же, взявши кусок, негайно вийшов. Була ж ніч.
31 Коли ж він вийшов, Ісус сказав: «Нині Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому.
32 Коли Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і скоро прославить Його.
33 Діти, не довго вже бути Мені з вами! Ви будете шукати Мене, але, як Я сказав іудеям: 'Куди Я йду, ви не зможете прийти', так і вам Я кажу тепер.
34 Нову заповідь Я даю вам: любіть один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного!
35 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, коли будете мати любов між собою».
36 Симон Петро сказав Йому: «Господи, куди Ти йдеш?» Ісус відповів йому: «Куди Я йду, ти не можеш тепер за Мною іти, але потім підеш за Мною».
37 Петро говорить Йому: «Господи, чому я не можу йти за Тобою тепер? Я покладу життя моє за Тебе!»
38 Ісус відповів: «Ти покладеш життя твоє за Мене? Істинно, істинно кажу тобі: ще півень не заспіває, як ти зречешся Мене тричі.