1Ми, як співробітники, благаємо вас, щоб ви не приймали благодаті Божої марно.
2Адже ж сказано: «У сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі». Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння!
3Ми ніколи ні в чому не кладемо спотикання, щоб служіння наше не було знеславлене,
4але в усьому показуємо себе, як служителі Божі: у великім терпінні, в скорботах, у бідах, у утисках,
5у побоях, в ув'язненнях, у розрухах, у трудах, у недосипаннях, у постах,
6у чистоті, в розумінні, в лагідності, в доброті, в Дусі Святому, в нелицемірній любові,
7в слові правди, в силі Божій, зі зброєю праведності в правій і лівій руці,
8в честі і безчесті, при ганьбі й похвалі. Ми справедливі, але нас уважають ошуканцями;
9ми невідомі, але нас пізнають; як ті, що вмирають, та ось ми живі; нас карають, але ми не вмираємо;
10нас засмучують, а ми завжди радіємо; ми бідні, але багатьох збагачуємо; ми нічого не маємо, але всім володіймо.
11Уста наші відкриті до вас, корінфяни, серце наше розширене.
12Вам не тісно в нас, але в серцях ваших тісно.
13На рівну відплату, — кажу, як дітям, — будьте розширені і ви.
14Не впрягайтесь у чуже ярмо з невірними; що спільного між праведністю та беззаконням? Або що спільного між світлом і темрявою?
15Яка згода між Христом і веліаром? Або яка співучасть вірного з невірним?
16Або яка сумісність храму Божого з ідолами? Бо ви храм Бога живого, як сказав Бог: «Вселюся в них і буду ходити в них, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.
17Тому вийдіть з-поміж них і відділіться, — говорить Господь, — і не торкайтесь до нечистого, і Я прийму вас,
18і буду вам Отцем, а ви будете синами і дочками Моїми», — говорить Господь Всемогутній.