1А. про те, що ви писали мені, то добре було б чоловікові не торкатися жінки.
2Але, щоб уникнути розпусти, нехай кожний має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка.
3Нехай чоловік віддає належну любов своїй жінці, а жінка своєму чоловікові.
4Жінка не владна над своїм тілом, а чоловік. Так само і чоловік не владний над своїм тілом, а жінка.
5Не ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою на деякий час, щоб бути в пості і молитві, а потім знову будьте разом, щоб сатана не спокушав вас нестриманістю вашою.
6Це ж даю вам, як дозвіл, а не як наказ.
7А я хочу, щоб усі люди були, як і я, але кожен має свій дар від Бога: один такий, інший інакший.
8Кажу неодруженим і вдовам: добре їм, якщо вони залишаться такими, як я.
9Але якщо не можуть стримуватися, то нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися.
10А одруженим же наказую не я, а Господь: нехай жінка не розлучається з чоловіком своїм!
11А коли розлучиться, нехай залишається безшлюбною або нехай помириться з чоловіком своїм; і чоловік нехай не залишає жінки своєї.
12А іншим кажу я, не Господь: якщо якийсь брат має жінку невіруючу, і вона згодна жити з ним, то нехай не залишає її.
13І жінка, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, нехай не залишає його.
14Бо невіруючий чоловік освячується жінкою, а невіруюча жінка освячується чоловіком; інакше діти ваші були б нечисті, а тепер святі.
15Якщо невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається. Брат чи сестра в таких випадках не зв'язані: Бог покликав нас до миру.
16Звідки знаєш, жінко, що спасеш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, що спасеш жінку?
17Тільки кожний поводься так, як визначив йому Бог, як покликав Господь. Так я наказую усім церквам.
18Чи хто покликаний обрізаним, не крийся, чи хто покликаний необрізаним, не обрізуйся.
19Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, а дотримування заповідей Божих.
20Нехай кожен залишається в такому званні, в якому покликаний.
21Чи ти покликаний був рабом? Не турбуйся про те, але коли ти можеш стати вільним, то скористайся кращим.
22Покликаний у Господі раб, в Господі є вільний; так само покликаний вільний, є раб Христа.
23Ви куплені дорогою ціною, тож не ставайте рабами людей.
24У якому стані хто був покликаний, брати, в такому кожен нехай залишається перед Богом.
25Відносно дівоцтва не маю повеління від Господа, але я даю пораду як той, що одержав від Господа милість бути вірним Йому.
26Я вважаю, що ліпше, заради сучасних потреб, людині залишитися в такому стані, в якому вона є.
27Ти зв'язаний з жінкою? Не шукай розлучення. Чи залишився без жінки? Не шукай жінки.
28А коли й оженишся, не згрішиш; і коли дівчина вийде заміж, не згрішить. Але замужні матимуть скорботи по плоті, а мені вас жаль.
29Я кажу вам, брати, що час короткий, тож нехай ті, що мають жінок, будуть як ті, що не мають,
30а ті, що плачуть, як ті, що не плачуть, а хто радіє, як ті, що не радіють, а хто купує, якби ті, що нічого не придбали,
31а ті, що користуються цим світом, немов би не користуються, бо минає образ світу цього.
32А я хочу, щоб ви були без турбот. Нежонатий клопочеться про речі Господні, як догодити Господеві,
33а жонатий турбується про речі життєві, як догодити жінці.
34Незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господеві, щоб бути святою тілом і духом. А заміжня — про справи життєві, як має догодити чоловікові.
35Кажу ж це на вашу користь, не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благопристойно і ревно служили Господеві без розваг.
36Коли ж хто вважає непристойним для своєї дівчини, коли вона в зрілих літах залишатись такою, то нехай робить, що хоче, — не згрішить, нехай такі виходять заміж.
37А хто непохитно твердий у своєму серці і не стиснутий нуждою і має владу в своїй волі, вирішив у своєму серці берегти свою дочку, той робить добре.
38Тому той, який видає свою дочку заміж, робить добре, а хто не видає, — робить краще.
39Жінка зв'язана законом, доки живе чоловік її, а якщо чоловік її помре, то вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі.
40Але вона блаженніша, коли такою залишиться, за моєю порадою, бо думаю, що і я маю Дух Божий.