1Звіщаю вам, браття, Євангеліє, яке я благовістив вам, і яке ви прийняли, і в якому ви зміцнилися;
2яким і спасаєтеся, якщо тримаєтеся того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували.
3Я передав вам найперш те, що і сам прийняв: що Христос помер за гріхи наші, згідно Писання;
4і що Він був похований, і що воскрес третього дня, згідно Писання;
5і що Він явився Кифі, потім дванадцятьом;
6а потім явився більш, ніж п'ятистам браттям одночасно, з яких більшість живе і досі, а інші померли.
7Після цього Він явився Якову, а потім усім апостолам.
8А після всіх явився і мені, як якомусь недоноску.
9Я найменший з апостолів, і недостойний називатися апостолом, бо переслідував Церкву Божу.
10Та благодаттю Божою я те, що є; і благодать Його в мені не була даремна, бо я працював більше від них усіх; проте не я, а благодать Божа, яка зі мною.
11Про те, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували.
12І коли про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же говорять деякі з вас, що нема воскресіння мертвих?
13Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14І коли Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, і віра ваша даремна.
15Крім цього, ми були б лжесвідками Божими, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Котрого Він не воскресив, якщо мертві не воскресають.
16Якщо ж мертві не воскресають, то і Христос не воскрес.
17І якщо Христос не воскрес, то віра ваша даремна: ви ще в гріхах ваших.
18Тоді і ті, що померли в Христі, загинули.
19І якщо тільки в цьому житті ми надіємося на Христа, то ми найнещасніші від усіх людей.
20Але ж Христос воскрес з мертвих, первісток з мертвих.
21Так як через людину смерть, так через Людину і воскресіння з мертвих.
22Так як в Адамі всі вмирають, так в Христі всі оживуть.
23І кожен в своєму порядку: первісток Христос, а потім Христові в час Його приходу.
24А потім кінець, коли Він передасть Царство Богу й Отцю, коли скасує всяке начальство і всяку владу, і силу.
25Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх ворогів під ноги свої.
26Як останній ворог буде знищена смерть.
27Бо все покорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що крім Того, Котрий покорив Йому все.
28І коли покорить Йому все, тоді і Сам Син покориться Тому, Хто покорив Йому все, щоб Бог був все в усьому.
29Інакше, що роблять ті, що хрестяться ради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо й хреститися ради мертвих?
30Для чого і ми повсякчасно зазнаємо небезпеку?
31Щодня я наражаюся на смерть, про це свідчить ваша похвала мені, брати, яку я маю в Христі Ісусі, Господі нашому.
32Коли я боровся зі звірами в Ефесі, з людських міркувань, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? «Будем їсти та пити, бо завтра помремо!»
33Не дайте себе звести: лихе товариство псує добрі звичаї.
34Протверезіться, як належить, та й не грішіть; бо на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога.
35Але дехто скаже: «Як мертві воскреснуть? І в якому тілі вони прийдуть?»
36Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.
37І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне чи якесь інше.
38А Бог дає йому тіло, як хоче; і кожному зерняті його тіло.
39Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей та інше тіло в тварин, інше в риб, інше у птахів.
40Є тіла небесні, і є тіла земні, але інша слава небесних, і інша земних.
41Інша слава сонця, інша слава місяця, і інша слава зір, бо зоря від зорі різниться славою.
42Так і при воскресінні мертвих: сіється в тління, встає в нетлінні;
43сіється в безчесті, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі;
44сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, є і духовне тіло.
45Так і написано: «Перший чоловік, Адам, став душею живою, а останній Адам — дух життєдайний».
46Але не духовне перше, а душевне, потім духовне.
47Перший чоловік з землі — земний; другий чоловік із неба — Господь.
48Який земний, такі й земні; і Який небесний, такі й небесні.
49І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного.
50Але скажу вам, брати, що плоть і кров не можуть вспадкувати Царство Небесне; і тління не вспадкує нетління.
51Ось кажу вам таємницю: не всі ми помремо, та всі перемінимось, —
52раптом, в одну мить, при останній трубі, бо труба затрубить і мертві воскреснуть нетлінними, і ми перемінимось.
53Тому що це тлінне мусить зодягнутися в нетління, і це смертне — зодягнутися в безсмертя.
54І коли це тлінне зодягнеться в нетління, і це смертне зодягнеться в безсмертя, тоді здійсниться слово написане: «Смерть поглинута перемогою!»
55«Смерте, де твоє жало? Смерте, де твоя перемога?»
56Жало смерті — гріх, а сила гріха — Закон.
57А Богові подяка, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
58Отож, браття мої любі, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в ділі Господньому, знаючи, що праця ваша не марна перед Господом!