1І сталося, що в четвертому році царя Дарія було господнє слово до Захарії, в четвертому (дні) девятого місяця, який є Хаселев,
2і до Ветил післав Сарасар і Арвесеер цар і його мужі, щоб надолужити Господеві,
3кажучи до священиків, що в домі Господа Вседержителя і до пророків, мовлячи: Чи сюди в пятому місяці ввійшло освячення, так як я вчинив вже досить літ?
4І до мене було господнє слово, що казало:
5Скажи до всього народу землі і до священиків, мовлячи: Коли постите, чи бєтеся в пятий день, чи в сьомий, і ось сімдесять літ чи ви мені постили піст?
6І якщо їсте і якщо пєте, чи не ви їсте і ви пєте?
7Чи не ці є слова, які сказав Господь рукою раніших пророків, коли Єрусалим був заселений і обильний і його міста довкруги і гірьскі околиці і долини (були) заселені?
8І було господнє слово до Захарії, що казало:
9Так говорить Господь Вседержитель, кажучи: Судіть праведний суд, і чиніть милосердя і милість кожний до свого брата,
10і не насилуйте вдову і сироту і приходька і бідного, і хай кожний не памятає зло свого брата в ваших серцях.
11І вони спротивилися сприйняти, і дали плечі, будучи не розумними, і зробили їхні уха тяжкими, щоб не почути,
12і зробили їхнє серце непослушним, щоб не вислухати мій закон і слова, які післав Господь Вседержитель в його дусі рукою раніших пророків. І був великий гнів від Господа Вседержителя.
13І буде так як він сказав, і вони не послухали, так закричать і Я не вислухаю, говорить Господь Вседержитель.
14І відкину їх в усі народи, яких вони не пізнали, і за ними земля запустіє без проходячого і без того, що повертається. І поставили вибрану землю на знищення.