1Хіба не знаєте, браття, - а звертаюся до тих, хто знає закон, - що закон панує над людиною, доки вона живе?
2Одружена жінка, доки живе її чоловік, прив'язана до нього законом; коли ж помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
3Тому, доки її чоловік живий, вона стає перелюбницею, якщо стане дружиною іншого чоловіка. Коли ж помре чоловік, вона звільняється від закону і не буде перелюбницею, як стане за дружину іншому чоловікові.
4Тому, брати мої, і ви померли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, - тому, що встав із мертвих, - аби принесли ми плід Богові.
5Бо коли ми були в тілі, то гріховні пристрасті, що є під законом, діяли в наших членах, щоб чинити плід смерти.
6Нині ж ми звільнилися від закону, померли для того, що нас зв'язувало, щоб бути рабами в оновленні духа, а не старості писання.
7То що ж скажемо? Що, - закон є гріхом? Зовсім ні! Але я пізнав гріх тільки через закон. Я не знав би злого жадання, якби закон не повелів: Не пожадай.
8Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всякі злі пожадання; бо гріх без закону - мертвий.
9Я жив колись без закону, а щойно прийшла заповідь, - гріх ожив;
10я ж - помер; тому заповідь, дана для життя, спричинила мою смерть.
11Бо гріх, спричинений заповіддю, звів мене й умертвив нею.
12Отже, закон - святий, а заповідь - теж свята, праведна, добра.
13Чи спричинило мою смерть добро? Цілковито ні! Але гріх, щоб і виявитися гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став, цілком очевидно, грішним - через заповідь.
14Бо знаємо, що закон духовний, а я - тілесний, проданий гріхові.
15Бо не розумію, що чиню: роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.
16Коли ж роблю те, чого не хочу, то згоджуюся із законом, що він добрий.
17Нині не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
18Бо знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добро: бажання є в мені, але щоб виконувати це добро, - того не [знаходжу].
19Не роблю того добра, якого хочу, але те зло, якого не хочу, - його роблю.
20Якщо ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це роблю, але робить той гріх, що живе в мені.
21Отже, я виявляю такий закон: як хочу робити добро, то мені накидається зло.
22Насолоджуюся Божим законом - за внутрішньою людиною;
23та бачу інший закон у моїх членах, що воює проти закону мого розуму і полонить мене законом гріха, що перебуває в моїх членах.
24Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерти?
25Дяка Богові - через нашого Господа Ісуса Христа! Отже, я сам розумом служу Божому законові, а тілом - законові гріха.