Romans 4
1 Що, скажемо, здобув наш прабатько Авраам тілесно?
2 Якщо Авраам оправдався ділами, він має похвалу, але не перед Богом.
3 Бо що каже Писання? Повірив Авраам Богові, - і це йому зараховано як праведність.
4 А тому, хто робить діла, винагорода зараховується не як ласка, а як належне.
5 А тому, хто не робить, але вірить у того, хто виправдує нечестивого, - віра зараховується як праведність.
6 Давид також називає блаженною ту людину, якій Бог зараховує справедливість, незалежно від діл:
7 Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому покриті гріхи.
8 Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха.
9 Отже, чи це блаженство лише для обрізаних, чи також і для необрізаних? Ми говоримо, що Авраамові його віра зарахована як праведність.
10 Але коли зарахована? Чи як він був обрізаний, чи як був необрізаний? Не після обрізання, але до обрізання!
11 А одержав він знак обрізання як печать справедливости віри, що її мав ще до обрізання, - щоб йому бути батьком усіх необрізаних вірних, щоб і їм було зараховано це за справедливість;
12 так само щоб бути й батьком обрізаних - не тільки тих, що справді обрізані, але й тих, які йдуть слідами віри, яку ще будучи необрізаним мав наш батько Авраам.
13 Бо не законом дано обітницю Авраамові та його нащадкам, - що він стане спадкоємцем світу, але праведність від віри.
14 Якщо ті, хто від закону, є спадкоємцями, тоді віра втрачає силу, а обітниця скасовується.
15 Бо закон спричиняє гнів, і де нема закону, там нема й проступку.
16 Тому обітниця - з віри, щоб вона була з благодаті; щоб вона стала міцною для всіх нащадків, - не тільки тих, хто від закону, а й тих, хто є з віри Авраама, який є батьком усіх нас,
17 як ото написано: Я поставив тебе батьком багатьох народів - перед Богом, у якого він повірив, який оживляє мертвих та кличе те, чого не існує, як таке, що існує.
18 Він усупереч надії сподівався, що стане батьком багатьох народів, згідно із сказаним: Таке буде твоє насіння.
19 І не ослаб він у вірі, не вважав свого тіла, - хоч мав майже сто років, - змертвілим, ні змертвілим лона Сарри;
20 не мав сумніву і невір'я в Божу обітницю, але зміцнився вірою, віддав славу Богові;
21 і певний був, що Він спроможний є виконати те, що йому було обіцяно.
22 Тому й зараховано йому це за праведність.
23 Та не було написано тільки задля одного нього те, що зараховано йому;
24 але й задля нас, - бо буде зараховано й нам, що віруємо в того, хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,
25 який виданий був за наші гріхи і воскрес - на наше виправдання.