1Отже, не виправданий ти, кожна людино, що судиш: бо в чому судиш іншого, в тому й себе осуджуєш, бо чиниш те ж саме, що осуджуєш.
2Ми ж знаємо, що є справедливий Божий суд на тих, що таке чинять.
3Чи думаєш ти, о людино, що уникнеш Божого суду, судячи інших за те, що сама робиш?
4Або, нехтуючи багаство його доброти, лагідности, довготерпіння, - хіба не знаєш, що ласка Божа провадить тебе до покаяння?
5Через свою черствість та нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та на об'явлення справедливого суду Бога,
6який воздасть кожному за його вчинки:
7одним, які постійно роблять добрі справи, здобуваючись на славу, честь і нетлінність, - вічне життя;
8а сварливим та тим, що противляться правді і коряться несправедливості, - лють і гнів.
9Недоля й лихо кожній душі людини, що чинить зло, - насамперед юдеєві, потім грекові;
10слава ж, честь і мир кожному, що чинить добро, - насамперед юдеєві, потім грекові:
11адже ж Бог не дивиться на обличчя.
12Бо ті, що без закону згрішили, - і згинуть без закону; а які згрішили в законі, - будуть суджені за законом.
13Бо не слухачі закону праведні перед Богом, але виконавці закону будуть виправдані.
14Бо коли погани, не маючи закону, природно діють за законом, то вони, не маючи закону, самі собі є законом.
15Вони показують, що діло закону написане у їхніх серцях, про що свідчить їм їхня совість та думки, які то засуджують, то виправдовують одна одну,
16в той день, коли Бог, за моїм благовістям, судитиме таємне в людях через Ісуса Христа.
17Ось ти звешся юдеєм, заспокоюєш себе законом, хвалишся Богом,
18знаєш його волю і, навчений законом, розумієш, що є краще;
19запевняєш себе, що ти є вождем для сліпих, світлом для тих, що в темряві;
20вихователем нерозумних, учителем дітей; що ти маєш взірець знання і правди в законі.
21Чому ж тоді, навчаючи іншого, себе самого не навчаєш? Проповідуєш не красти, а сам крадеш?
22Кажеш не чинити перелюбу, а сам чиниш перелюб? Бридишся ідолів, а чиниш святокрадство?
23Хвалишся законом, а порушенням закону зневажаєш Бога, - як ото написано,
24що через вас Боже ім'я зневажається між народами.
25Обрізання дає користь, якщо виконуєш закон; якщо ж ти є порушником закону, то твоє обрізання стало необрізанням.
26Якщо необрізаний виконує постанови закону, то хіба його необрізання не вважатиметься обрізанням?
27А той, що з природи не був обрізаний, але зберігає закон, хіба він не осудить тебе, який через Писання і обрізання є порушником закону?
28Бо не той є юдей, хто є ним з вигляду; не те є обрізання, що назовні, на тілі.
29Але той є юдеєм, хто в середині такий; і те є обрізання, яке в серці за духом, а не за Писанням; і йому похвала не від людей, а від Бога.