1Після цього я побачив іншого ангела, що сходив з неба, і мав велику владу, і земля освітилася від його слави.
2І вигукнув дужим голосом, кажучи: Упав, упав великий Вавилон! Став він житлом бісів і оселею всякого нечистого духу, і сховищем усіх нечистих птахів, і сховищем всяких бридких та потворних звірів,
3бо вином шаленства своєї розпусти напоїв усі народи, і царі землі з ним розпусту чинили, і купці землі від його розкошів збагатилися!
4І почув я інший голос із неба, який казав: Вийди із нього, народе мій, щоб не був ти спільником його гріхів, і щоб ти не був охоплений його карами,
5бо його гріхи досягли неба, і Бог згадав про його неправди.
6Відплатіть йому так, як він вам платив - удвічі відплатіть за його вчинки! Чашею, якою він зачерпнув, - зачерпніть йому подвійно!
7Скільки славився він і розкошував, - стільки дайте йому мук і плачу. Бо він каже у своїм серці: Сиджу, мов цариця, і я не вдова і не побачу лиха.
8За це одного дня найдуть на нього кари, смерть, і плач, і голод, і вогнем буде спалений, бо міцний Господь Бог, що судить його.
9І заридають, і заплачуть над ним царі землі, що чинили з ним розпусту та розкошували,- коли побачать дим від його пожежі,
10стоячи вдалині від страху його мук і кажучи: Горе, горе, о місто велике Вавилоне, - могутнє місто! За одну годину прийшов тобі суд.
11І купці землі заридають та заплачуть над ним, бо їхніх товарів більше ніхто не купує,-
12речей із золота, і срібла, і коштовного каміння, і перлів, і вісону, і пурпуру, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду із слонової кости, і всякого посуду з коштовного дерева, і міді, і заліза, і мармуру,
13і кориці, і пахощів, і тиміяму, і мирри, і ладану, і вина, і оливи, і борошна, і пшениці, і худоби, і овець, і коней, і колісниць, і рабів, і людських душ.
14І плоди хтивости твоєї душі відійшли від тебе, і все сите й блискуче відійшло від тебе, - і більше їх не знайдеш.
15Купці цього, що збагатилися з нього, здалека стануть зі страху від його мук, ридаючи і плачучи,
16кажучи: Горе, горе, велике місто, зодягнене в вісон, і порфиру, та кармазин, і прикрашене золотом, і коштовним камінням, і перлами,
17бо за одну годину згинуло таке багатство. І кожний керманич, і кожний, що пливе до місця, і моряки, і хто працює на морі, здалека стали,
18і кричали, бачачи дим його пожежі, та кажучи: Яке подібне до великого міста?
19І посипали порохом свої голови, і кричали, плачучи й ридаючи та кажучи: Горе, горе, велике місто, в якому збагатилися всі, що мали кораблі в морі, від його коштовностей, бо за одну годину воно спорожніло.
20Радій із цього, небо, і святі, і апостоли, і пророки, бо Бог здійснив ваш суд над ним!
21І один сильний ангел узяв великий, наче жорно, камінь, і кинив у море, кажучи: З таким розгоном буде вкинено велике місто Вавилон і не знайдеться більше.
22І голос гуслярів, і співаків, і сопілкарів, і сурмачів більше не почується в тобі, і жодний мистець всякого мистецтва більше не знайдеться в тобі, і шум жорен більше не чутиметься в тобі,
23і світло світильника більше не світитиме в тобі, і голос молодого та молодої більше не бринітиме в тобі, бо твої купці були вельможами землі, бо твоїми чарами були зведені всі народи.
24І в ньому була знайдена кров пророків, і святих, і всіх убитих на землі.