1Пісня псалма синів Корея. На кінець, про мелет, щоб відповісти. Напоумлення Емана Ізраїліта.
2Господи Боже мого спасіння, я в дні і в ночі закликав перед Тобою.
3Хай ввійде перед Тебе моя молитва, прихили твоє ухо до мого благання, Господи.
4Бо моя душа наповнилася зла, і моє життя приблизилося до аду.
5Я причислений до тих, що сходять до рову, я став наче людина без помочі, свобідний між мертвими,
6наче побиті покинуті, що сплять в гробі, яких Ти більше не згадав і вони були відкинені від твоєї руки.
7Мене поставили в преглибокому рові, в темряві і в тіні смерті.
8На мені посилився твій гнів, і Ти на мене навів всі твої клопоти.
9Ти віддалив від мене моїх знайомих, вони мене поставили за гидоту собі, я переданий і я не виходив.
10Мої очі послабли від бідноти. Я закликав до Тебе, Господи, ввесь день, до Тебе я простягнув мої руки.
11Чи мертвим Ти зробиш подивугідні (діла)? Чи лікарі встануть, і визнаватимуться Тобі?
12Чи хтось в гробі розповість про твоє милосердя і в загибелі про твою правду?
13Чи впізнаються в темряві твої подивугідні (діла) і в забутій землі твоя праведність?
14І я, Господи, закликав до Тебе, і вранці моя молитва Тебе випередить.
15Господи, чому відкидаєш мою душу, відвертаєш від мене твоє лице?
16Я бідний і в біді від моєї молодості, а піднявшись, я був впокорений і був у великім клопоті.
17На мене найшли твої гніви, і твої страхи сколихнули мною,
18окружили мене цілий день наче вода, охопили мене разом.
19Ти віддалив від мене друга і близького і моїх знайомих від клопотів.