1На кінець, про точила. Псалом синів Корея.
2Які любі твої поселення, Господи сил.
3Моя душа жадає і гине за господніми дворами, моє серце і моє тіло зраділо живим Богом.
4Бо і горобець знайшов собі хату і горлиця для себе гніздо, де покладе пташенята свої, твої престоли, Господи сил, мій царю і мій Боже.
5Блаженні ті, що живуть в твоїм домі, на віки віків тебе хвалитимуть.
6Блаженний чоловік, у якого є його заступництво у Тебе, Господи. Він поклав в своїм серці підходи,
7до долини плачу, на місце, яке поклав. Бо і благословення дасть законоположник.
8Підуть з сили в силу, зявиться Бог богів в Сіоні.
9Господи Боже сил, вислухай мою молитву. Послухай, Боже Якова.
10Наш оборонче, подивись, Боже, і поглянь на лице твого помазанця.
11Бо краще один день в твоїх дворах ніж тисячі. Я вибрав бути покиненим в божому домі радше ніж жити в поселеннях грішників.
12Бо Господь Бог полюбив милосердя і правду, Він дасть ласку і славу. Господь не позбавить дібр тих, що ходять в незлобності.
13Господи сил, блаженна людина, що на Тебе поклала надію.