1На кінець. Псалом Давида.
2Боже, вислухай мій голос коли я молитимуся, вирви мою душу від страху ворога.
3Ти мене покрив від зборища тих, що чинять зло, від множества тих, що чинять беззаконня,
4які вигострили їхній язик як меч, натягнули їхній лук - діло гіркоти,
5щоб потайки прострілити непорочного, нагло його постріляють і не боятимуться.
6Вони собі поставили погане слово, сказали сховати засідки. Вони сказали: Хто їх побачить?
7Вони дослідили беззаконня, щезли ті, що досліджують досліджуванням. Приступить людина, і серце глибоке,
8і Бог підніметься вгору. Від стріл немовлят були їхні рани,
9і в них знемогли їхні язики. Жахнулися всі, що їх бачили,
10і всяка людина перелякалася. І сповістили божі діла і зрозуміли його ділання.
11Праведний розвеселиться в Господі й на Нього покладе надію, і похваляться всі праведні серцем.