1На кінець, про маелета. Напоумлення Давида.
2Безумний сказав у своїм серці: Немає Бога. Вони зітліли і зробилися огидними в беззаконнях, немає того, що чинить добро.
3Бог поглянув з неба на людських синів, щоб побачити чи є розумний, чи (є) той, що шукає Бога.
4Всі відхилилися, разом стали непридатними, немає того, що чинить добро, немає ні одного.
5Чи не впізнають всі, що чинять беззаконня? Ті, що пожирають мій нарід як їжу хліба, Бога не прикликали.
6Злякаються страхом там, де не було страху, бо Бог розсіяв кості тих, що людям догоджають. Завстидалися, бо Бог ними погордив.
7Хто дасть Ізраїлеві спасіння з Сіону? Коли Господь поверне полон свого народу Яків зрадіє й розвеселиться Ізраїль.