1На кінець, про раннє заступництво. Псалом Давида.
2Боже, Боже мій, будь уважний до мене. Чому Ти мене оставив? Далеко від мого спасіння слова моїх переступів.
3Боже мій, я закличу вдень, і не почуєш, і вночі, і не (буде) мені в безумність.
4Ти ж, похвало Ізраїля, живеш у святих.
5На тебе наші батьки поклали надію, вони поклали надію, і Він їх спас.
6До Тебе закликали і спаслися, на Тебе поклали надію і не завстидалися.
7Я ж є хробак і не чоловік, погорда людини і зневага народу.
8Всі, що мене бачать, насміялися з мене, промовили губами, схилили голову.
9Він поклав надію на Господа, хай його спасе. Хай його спасе, бо Він його бажає.
10Бо Ти є той, що вибрав мене з лона, моя надія від грудей моєї матері.
11На Тебе вкинений я від лона, від лона моєї матері Ти є моїм Богом.
12Не відступи від мене, бо близько скорбота, бо немає помічника.
13Мене окружили численні телята, мене обійшли годовані бики.
14Вони відкрили на мене їхні уста наче лев, що хапає і ричить.
15Я розлився наче вода, і всі мої кості розсипалися, моє серце стало наче віск, що тане посеред мого лона.
16Моя сила висохла наче глиняна посудина, і мій язик прилип до мого горла, і Ти мене звів до пороху смерті.
17Бо мене окружили численні пси, збір тих, що чинять зло, мене окружили, пробили мої руки і ноги.
18Я почислив всі мої кості, вони ж гляділи і дивилися на мене.
19Вони розділили собі мою одіж і вкинули жереб на мою одежину.
20Ти ж, Господи, не віддали моєї помочі, будь готовий мені на заступництво.
21Спаси мою душу від меча і мою єдинородну з руки пса.
22Спаси мене з уст лева і мою смиренність від рогів однорогів.
23Я розповім моїм братам про твоє імя, оспівуватиму Тебе посеред збору.
24Ті, що бояться Господа, вихваляйте його, все насіння Якова, прославте його, хай його боїться все насіння Ізраїля,
25бо Він не погордив, ані не знехтував молитвою бідного, ані не відвернув своє лице від мене, і коли я закликав до Нього Він мене вислухав.
26Тобі моя похвала в великому зборі, я віддам мої молитви перед тими, що Його бояться.
27Їдять бідні і наситяться, і похвалять Господа ті, що Його шукають. Їхні серця житимуть на віки віків.
28Всі кінці землі згадають і повернуться до Господа і всі батьківщини народів поклоняться перед Тобою,
29бо царство є господнє, і він володіє над народами.
30Поїли і поклонилися всі товсті землі, перед ним припадуть всі, що сходять у землю. І моя душа живе для Нього,
31і моє насіння Йому послужить. Майбутнє покоління відоме буде Господеві,
32і сповістять його праведність народові, що народиться, бо (так) зробив Господь.