1На кінець. Псалом Давида.
2Небеса розповідають про божу славу, а твердь сповіщає твориво його рук.
3День дневі віддає слово, і ніч ночі сповіщає розуміння.
4Немає мови ані слів, в яких не чути їхніх звуків.
5На всю землю вийшла їхня мова і їхні слова до кінців вселенної. В сонці поклав Він своє поселення.
6І Він як жених, що виходить з своєї світлиці, зрадіє наче велетень, щоб бігти своєю дорогою.
7Від краю неба його вихід, і його зустріч до краю неба, і немає того, хто сховається від його теплоти.
8Господний закон непорочний, він повертає душі. Господне свідчення вірне, воно мудрими робить немовлят.
9Господні оправдання прямі, вони звеселяють серце. Господна заповідь світла, вона просвічує очі.
10Господний страх чистий, він перебуває на віки віків. Господні присуди правдиві, оправдані в собі,
11пожадані понад золото і численний дорогоцінний камінь і солодші від меду і вощини.
12Бо й твій раб їх зберігає. В їх зберіганню велика винагорода.
13Переступи хто зрозуміє? Від мого скритого Він очисть мене,
14і пощади твого раба від чужих. Якщо не заволодіють мною тоді буду непорочним і очищуся від великого гріха.
15І слова моїх уст і повчання мого серця будуть перед Тобою завжди на ласкавість, Господи, мій помічнику і мій відкупителю.