1На кінець, на осьмий. Псалом Давида.
2Господи, спаси мене, бо забракло праведника, бо праведні змаліли між людськими синами.
3Кожний сказав марне до свого ближнього, в серці обманливі губи і з серця вони заговорили.
4Хай вигубить Господь всі обманливі губи і високомовний язик
5тих, що говорять: Звеличмо наш язик, наші губи при нас є. Хто наш Господь?
6Через болі бідних і через стогін бідних тепер встану, говорить Господь, покладу в спасіння, явно говоритиму про це.
7Господні слова - чисті слова, розжарене срібло, випробоване в землі, сім раз очищене.
8Ти, Господи, берегтимеш нас і зберігатимеш нас від цього роду і на віки.
9Довкруги ходять безбожні. З твоєї висоти Ти подбав за людських синів.