1Давида. Благослови, моя душе, Господа. Господи Боже мій, Ти дуже звеличився, у визнавання і величність зодягнувся Той,
2Хто одягається світлом як одежею, що простягає небо наче скіру.
3Він покриває водами свої горішні покої, що кладе хмари своїми сходами, що ходить на крилах вітрів.
4Він чинить своїх ангелів духами і своїми слугами палаючий огонь.
5Він оснував землю на її тверді, вона не сколихнеться на віки віків.
6Безодня, наче плащ його одіж, на горах стануть води.
7Від твоєї погрози побіжать, перелякаються голосу твого грому.
8Підносяться гори і сходять рівнини на місце, яке Ти їм оснував.
9Ти поклав границю, яку не перейдуть, ані не повернуться, щоб покрити землю.
10Ти той, що посилаєш джерела в долинах, поміж горами пройдуть води.
11Вони напоюють всіх звірів землі, дикі осли чекатимуть на свою спрагу.
12На них поселяться небесні птахи, з посеред каміння видадуть голос.
13Він напоює гори з своїх горішних покоїв, від плоду твоїх діл насититься земля.
14Він вирощує траву для скотини і зелень на службу людей щоб видати хліб з землі.
15І вино веселить серце людини, щоб намастити лице олією, і хліб скріпить серце людини.
16Польові дерева наситяться, ливанські кедри, які Він насадив.
17Там горобці загніздяться, журавлиний дім верховодить ними.
18Високі гори для оленів, скелі пристановище для зайців.
19Він зробив місяць для часів, сонце пізнало свій захід.
20Він поставив темряву, і настала ніч, в ній перейдуть всі лісові звірі,
21левенята, що ричать, щоб схопити і шукати в Бога для себе поживу.
22Зійшло сонце, і зібралися і ляжуть в їхніх леговиськах.
23Чоловік вийде на своє діло і на свою працю аж до вечора.
24Як величними стали твої діла, Господи. Ти все зробив в премудрості, земля наповнилася твоїм творінням.
25Це велике і широке море там плазуни, яким немає числа, живе мале з великим.
26Там перепливають кораблі, цей змій, якого Ти зліпив, щоб йому гратися.
27Все Тебе очікує, щоб дати їм їжу у відповідний час.
28Як Ти їм даси зберуть, а як Ти відкриєш руку все наповниться доброти.
29Як Ти відвернеш лице замішаються. Віднімеш їхній дух, і щезнуть і повернуться в свій порох.
30Пішлеш твого духа, і збудуються, і обновиш лице землі.
31Хай господня слава буде на віки, Господь зрадіє своїми ділами.
32Той, що дивиться на землю і чинить щоб вона тряслася, що доторкається гір і димляться.
33Заспіваю Господеві в моїм житті, співатиму моєму Богові, аж доки не буду.
34Хай солодкою Йому буде моя бесіда, я ж розвеселюся в Господі.
35Хай зникнуть грішники з землі і беззаконні, щоб їх не було. Благослови, моя душе, Господа.