1І сказав Коре син Ісаара сина Каата сина Леві, і Датан і Авірон сини Еліява, І Аун син Фалета сина Рувима,
2і встали перед Мойсеєм, і мужі ізраїльських синів двісті пятдесять старшин збору, вибрані радники і славні мужі,
3повстали проти Мойсея і Аарона і сказали: Достатнім хай буде вам, що ввесь збір - всі святі, і в них Господь, і чому ви повстаєте проти господнього збору?
4І почувши Мойсей, впав на лице
5і сказав до Корея і до всього його збору, мовлячи: Бог відвідав і пізнав тих, які є його, і святих, і привів до себе, і яких собі вибрав привів до себе.
6Це вчиніть: Візьміть собі самим кадильниці, Коре і ввесь його збір,
7і покладіть до них огонь і покладіть до них ладан перед Господом вранці, і буде, що муж, якого вибере Господь, цей святий. Хай вистане вам, сини Леві.
8І сказав Мойсей до Коре: Вислухайте мене, сини Леві.
9Чи це мало для вас, що Бог ізраїльський відлучив вас від ізраїльського збору, і привів вас до Себе, щоб служити служби господнього шатра і стояти перед збором, щоб їм служити?
10І Він привів тебе і всіх твоїх братів синів Леві з тобою, і намагаєтесь бути жерцями?
11Так ти і ввесь твій збір, що зібраний проти Бога. І хто є Аарон, що нарікаєте на нього?
12І післав Мойсей покликати Датана і Авірона синів Еліява. І сказали: Не прийдемо;
13чи не мало це, що вивів ти нас з землі, що тече молоком і медом, щоб нас убити в пустині, бо пануєш над нами як володар?
14І чи до землі, що пливе молоком і медом ввів ти нас і дав нам в насліддя поля і виноградники, чи виколов ти очі тих людей. Не підемо.
15І Мойсей дуже сильно розгнівався і сказав до Господа: Не прийми їхньої жертви. Пожадання нікого з них не забрав я, ані не вчинив я зла нікому з них.
16І сказав Мойсей до Корея: Освяти твій збір і будьте готові перед Господом, ти і Аарон і вони вранці.
17І візьміть кожний свою кадильницю і покладіть до неї ладан, і принесіть перед Господом кожний свою кадильницю, двісті і пятдесять кадильниць, і ти і Аарон, кожний свою кадильницю.
18І кожний взяв свою кадильницю і поклали до них огонь, і поклали до них ладан. І Мойсей і Аарон стали при дверях шатра свідчення.
19І підвів проти них Коре ввесь свій збір при дверях шатра свідчення. І господня слава зявилася всьому зборові.
20І заговорив Господь до Мойсея і Аарона, кажучи:
21Відділіться з посеред цього збору, і вигублю їх зразу.
22І впали вони на своє лице і сказали: Боже, Боже духів і всякого тіла, якщо одна людина згрішила, чи (буде) на всьому зборі господний гнів?
23І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
24Скажи зборові, мовлячи: Відділіться довкруги від збору Корея.
25І підвівся Мойсей і пішов до Датана і Авірона, і пішли з ним всі ізраїльські старшини.
26І він промовив до збору, кажучи: Відділіться від шатер цих непоступчивих людей, і не доторкайтеся до всього, що є їхнє, щоб ви не загинули в усьому їхньому грісі.
27І відступили від шатра Корея довкруги. І Датан і Авірон вийшли, і стали при дверях своїх шатер, і їхні жінки і їхні діти і їхній маєток.
28І сказав Мойсей: З цього пізнаєте, що Господь післав мене вчинити всі ці діла, що я не від себе самого (чиню).
29Якщо смертю всіх людей ці помруть, і коли за відвідинами всіх людей будуть їхні відвідини, Господь не післав мене,
30але якщо явно покаже Господь, і земля, відкривши свої уста, пожре їх і їхні доми і їхні шатра і все, що є їхнє, і зійдуть живими до аду, і пізнаєте, що ці люди розгнівили Господа.
31А коли він перестав говорити всі ці слова, під ними розірвалася земля,
32і земля відкрилася і пожерла їх і їхні доми і всіх людей, що були з Кореєм, і їхню скотину.
33І зійшли вони і те, що є їхнє, живими до аду, і покрила їх земля, і пропали з посеред збору.
34І ввесь Ізраїль ті, що довкруги них, втекли від їхнього голосу, бо говорили: Щоб часом не пожерла нас земля.
35І вийшов від Господа огонь і пожер двісті пятдесять мужів, що приносили ладан.