1І ввесь збір, піднявши, видав голос, і плакав нарід усю ту ніч.
2І всі ізраїльські сини нарікали на Мойсея і Аарона, і ввесь збір сказав до них: Краще були б ми померли в єгипетскій землі, чи у цій пустині, коби ми померли.
3І навіщо нас Господь вводить до цієї землі, щоб впасти в битві? Наші жінки і діти будуть на грабунок. Отже тепер краще нам повернутися до Єгипту.
4і сказали один одному: Настановім провідника і повернімся до Єгипту.
5І впав Мойсей і Аарон на лице перед всім збором ізраїльських синів.
6А Ісус син Навина і Халев син Єфоннії з тих, що оглядали землю, роздерли свою одіж,
7і сказали до всього збору ізраїльських синів, кажучи: Земля, яку ми її оглянули, є дуже дуже добра.
8Якщо вибирає нас Господь, введе нас до цієї землі і дасть її нам, землю, яка тече молоком і медом.
9Але від Господа не будьте відступниками. Ви ж не лякайтеся народу землі, їжею для нас є вони. Бо відступив від них час, а в нас Господь. Не бійтеся їх.
10І сказав ввесь збір каменувати їх камінням. І господня слава зявилася в хмарі над шатром свідчення всім ізраїльським синам.
11І сказав Господь до Мойсея: Доки Мене роздражнює цей нарід, і доки не вірять Мені в усіх знаках, які Я вчинив в них?
12Побю їх смертю і знищу їх, і зроблю тебе і дім твого батька великим і численним народом більше ніж це.
13І сказав Мойсей до Господа: І почує єгиптянин, що Ти вивів від них цей твій нарід в силі,
14але і всі, що живуть на цій землі, почули, що Ти є Господь у цьому народі, який показуєшся очима до очей, Господи, і твоя хмара стала над ними, і Ти ідеш перед ними в стовпі хмари в дні і в стовпі огня вночі.
15І вигубиш цей нарід до однієї людини і скажуть народи, які почули твоє імя, мовлячи:
16Томущо Господь не може ввести цей нарід до землі, яку їм клявся, вигубив їх в пустині.
17І тепер хай прославиться твоя сила, Господи, так як Ти сказав, мовлячи:
18Господь довготерпеливий і многомилосердний і правдивий, що відбирає беззаконня і несправедливості і гріхи, і не очистить винного очищенням, що віддає гріхи батьків на дітях до третого і четвертого покоління.
19Відпусти гріх цьому народові за великим твоїм милосердям, так як милосердним був Ти їм від Єгипту аж до тепер.
20І сказав Господь до Мойсея: Я милосердний до них за твоїм словом.
21Але живу Я і живе моє імя, і господня слава наповнить всю землю,
22бо всі мужі, що бачать мою славу і знаки, які Я вчинив в Єгипті і в цій пустині, і випробували мене ось десятий раз і не послухались мого голосу,
23поправді не побачать землю, яку Я клявся їхнім батькам, але їхні діти, які є тут зі мною, які не знають добра ні зла, всякий недосвідчений молодий, цим дам Я землю, а всі, що роздразнили Мене не побачать її.
24А Халев мій раб, томущо в ньому був інший дух і пішов в слід за мною, і введу його до землі, до якої ввійшов він туди, і його насіння наслідить її.
25А Амалик і Хананей живуть у долині. Завтра поверніться ви і підіть до пустині шляхом Червоного моря.
26І промовив Господь до Мойсея і Аарона, кажучи:
27Доки (терпітиму) цей поганий збір? Те, що вони нарікають переді Мною, нарікання ізраїльських синів, що вони нарікали на вас, почув Я.
28Скажи їм: Живу Я, каже Господь, так як ви сказали до моїх вух, так зроблю вам.
29В цій пустині впадуть ваші трупи і все ваше число і ваші почислені від двадцятьлітних і вище, які нарікали проти Мене.
30Якщо ви ввійдете до землі, над якою Я простягнув мою руку, щоб вас на ній поселити, але лиш Халев син Єфонії і Ісус син Навина.
31І дітей, про яких ви сказали, що будуть на розграблення, Я їх введу до землі, і унаслідять землю, від якої ви відвернулися від неї.
32І ваші трупи впадуть в цій пустині,
33а ваші сини будуть живитися в пустині сорок літ і віднімуть вашу розпусту, доки не вигубляться ваші трупи в пустині.
34За числом днів, які ви оглядали землю, сорок днів, день за рік, понесете ваші гріхи сорок літ і пізнаєте мій ярий гнів.
35Я Господь сказав. Поправді так зроблю з цим поганим збором, що повстав проти Мене. Будуть вигублені в цій пустині і там помруть.
36І чоловіки, яких післав Мойсей оглядати землю, і які, прийшовши, нарікали проти неї зборові, щоб вивести погані слова про землю,
37і померли від пошесті перед Господом чоловіки, що говорили погане проти землі.
38І Ісус, син Навина, і Халев, син Єфоннії, остались живими з тих чоловіків, що пішли оглянути землю.
39І Мойсей сказав ці слова всім ізраїльським синам, і нарід дуже засмутився.
40І вставши вранці, пішли на верх гори, кажучи: Ось ми підемо до місця, про яке сказав Господь, бо ми згрішили.
41І сказав Мойсей: Навіщо ви переступаєте господне слово? Не буде вам благополучним.
42Не ідіть; бо Господь не є з вами, і впадете перед лицем ваших ворогів.
43Бо Амалик і Хананей там перед вами, і впадедете від меча, томущо ви відвернулися, не повіривши Господеві, і Господь не буде між вами.
44І пройшовши, пішли на верх гори. А кивот господнього завіту і Мойсей не зрушилися з табору.
45І зійшов Амалик і Хананей, що сидів на тій горі, і повернули їх і вирізали їх до Ерми. І вони повернулися до табору.