1І сталося як почув Санаваллат і Товія і Ґисам аравієць і осталі з наших ворогів, що я збудував стіну, і не осталося в них духа. До того часу дверей я не поклав в брамах.
2І післав Санаваллат і Ґисам до мене, кажучи: Ходи і зберемося разом в селах на рівнині Оно. І вони гадали вчинити мені зло.
3І я післав до них послів, кажучи: Я чиню велике діло і не зможу прийти, щоб часом діло не стало. Як лиш його скінчу, прийду до вас.
4І післали до мене подібне слово до цього, і я їм післав за цим.
5І післав до мене Санаваллат свого раба і відкритого листа в його руці.
6І було в ньому написано: Між народами пішла чутка, що ти і юдеї задумуєте відступити, через це ти будуєш мур, і ти станеш для них царем.
7І для цього ти собі поставив пророків, щоб ти сів в Єрусалимі за царя в Юди. І тепер сповіщені будуть цареві ці слова. І тепер ходи, порадимося про це.
8І я післав до нього, кажучи: Не сталося за цими словами, які ти говориш, бо від твого серця ти ними брешеш.
9Бо всі нас страшать, кажучи: Ослабнуть їхні руки від цього діла, і не буде зробленим. І тепер я скріпив мої руки.
10І я ввійшов до дому Семея сина Далая, сина Меитавила, і він замкнений, і він сказав: Зберімся до божого дому посеред нього і замкнемо його двері, бо вночі приходять тебе вбити.
11І я сказав: Хто чоловік, такий як я, що втече? Або, хто такий чоловік, який ввійде до дому і житиме?
12І я зрозумів і ось Бог його не післав, бо пророцтво (це) слово проти мене, і Товія і Санаваллат найняли
13проти мене юрбу, щоб я злякався і вчинив так і згрішив і став я для них поганим іменем, щоб вони пригнітили мене.
14Згадай Боже, Товії і Санаваллатові за цими його ділами, і пророкові Ноадії і осталим з пророків, які мене страшили.
15І завершено мур двадцять пятого дня місяця Елула по пятдесять двох днях.
16І сталося коли всі наші вороги почули, і злякалися всі народи, що довкруги нас, і дуже напав страх в їхніх очах, і пізнали, що від Бога нашого приведено це діло до завершення.
17І в тих днях від багатьох видатних з Юди пішли письма до Товії, і від Товії прийшло до них,
18бо багато в Юди були під клятвою йому, бо він був зятем Сехенії сина Ірая, і його син Йонатан взяв дочку Месулама сина Варахія за жінку.
19І говорили до мене його слова і мої слова відносили йому, і Товія післав письма, щоб мене настрашити.