1Побачивши юрбу, вийшов на гору, і коли сів, приступили до Нього Його учні.
2Відкривши свої вуста, навчав їх, кажучи:
3Блаженні убогі духом, бо їхнє є Царство Небесне.
4Блаженні ті, що плачуть, бо вони будуть утішені.
5Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
6Блаженні голодні й спраглі на справедливість, бо вони наситяться.
7Блаженні милосерді, бо вони помилувані будуть.
8Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
9Блаженні миротворці, бо вони синами Божими будуть названі.
10Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє є Царство Небесне.
11Блаженні ви, коли зневажатимуть вас та переслідуватимуть, і скажуть всяку погань на вас, поносячи вас за мене.
12Радійте й веселіться, бо велика винагорода ваша на небі; адже так само переслідували пророків, які були перед вами.
13Ви - сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб висипали геть і потоптали її люди.
14Ви є світлом для світу. Не можна сховати міста, яке стоїть на горі.
15І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, щоб світив тим, що в оселі.
16Тож хай засяє ваше світло для людей, щоб побачили ваші добрі діла й прославили Батька вашого, Який на небі.
17Не думайте, що Я прийшов скасувати закон або пророків; не прийшов Я скасувати, але доповнити.
18Щиру правду кажу вам: доки існуватимуть небо й земля, жодна йота, жодна риска із закону не скасується, поки все не збудеться.
19Якщо хто порушить одну з цих найменших заповідей і того навчить людей, - він найменшим назветься в Царстві Небеснім; а хто виконає і навчить, той великим назветься в Царстві Небеснім.
20Кажу бо вам, що коли ваша праведність не перевищить праведности книжників і фарисеїв, не ввійдете до Царства Небесного.
21Ви чули, що було сказано прадавнім: Не вбивайте: бо коли хто вб'є, підпадає під суд.
22Я ж кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого [безпідставно], підпадає під суд. Якщо хто скаже на свого брата: рака (нікчема, блазень, виродок), - той підпадає під верховний суд. А хто скаже: дурний, - той підпадає під вогняну геєнну.
23Отже, якщо принесеш твій дар до жертівника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе,
24лиши там твій дар перед жертівником, піди спочатку і помирися з твоїм братом, а тоді вже, прийшовши, принось твій дар.
25Домовляйся із твоїм суперником швидко, доки ти з ним у дорозі, аби не видав тебе суперник судді, а суддя [тебе не видав] слузі і не був ти кинутий до в'язниці.
26Щиру правду кажу тобі: не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта.
27Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.
28Я ж кажу вам, що кожний, хто погляне на жінку, аби пожадати її, той вже вчинив перелюб з нею у своїм серці.
29Якщо ж твоє праве око спокушає тебе, вийми його і викинь геть від себе; бо краще для тебе, щоб пропав один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло було вкинене до геєнни [вогняної].
30І якщо твоя права рука спокушає тебе, відрубай її і викинь від себе; бо краще для тебе, щоб згинув один із твоїх членів, аніж щоб усе твоє тіло пішло до геєнни.
31Сказано було: Хто відпустить свою жінку, хай дасть їй відпускного листа.
32Я ж кажу вам, що кожний, хто відпускає свою жінку, за винятком вчиненої нею подружньої зради, - той штовхає її на перелюб; і хто одружується з відпущеною, той чинить перелюб.
33Знову ви чули, що сказано було прадавнім: Не клянися неправдиво - виконуй (додержуй) перед Господом клятви свої.
34Я ж кажу вам зовсім не клястися; ні небом, бо воно є Божим престолом;
35ні землею, бо вона є підніжжям для Його ніг; ні Єрусалимом, бо це місто великого Царя;
36не клянися і своєю головою, бо не можеш жодної волосини зробити ані білою, ані чорною.
37Хай же буде слово ваше: так - так; ні - ні; а що більше цього, те є від лихого.
38Ви чули, що було сказано: Око за око і зуб за зуба.
39Я ж кажу вам не противитися злу; але якщо тебе хто вдарить у твою праву щоку, підстав йому й другу.
40А тому, хто хоче з тобою судитися і відняти в тебе одяг, віддай йому й плаща.
41Якщо хто змусить тебе пройти одну верству, йди з ним дві.
42Тому, хто просить у тебе щось, дай; і від того, хто хоче в тебе позичити, не відвертайся.
43Ви чули, що було сказано: Полюби ближнього свого і ненавидь свого ворога.
44Я ж кажу вам: Любіть ваших ворогів, [благословіть тих, що проклинають вас, добро робіть тим, що ненавидять вас,] і моліться за тих, що [нападають на вас і] переслідують вас,
45щоб ви були синами вашого Батька, Який на небі, Який своїм сонцем осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних.
46Бо коли любите тих, хто вас любить, то яку винагороду від цього маєте? Чи не те саме й митники роблять?
47Коли тільки вітаєте ваших друзів, то що особливого робите? Чи не так і погани роблять?
48Тож будьте досконалі, як досконалий ваш Батько Небесний.