1У той час проходив Ісус у суботу засіяними ланами. Учні Його зголодніли і почали зривати колосся та їсти.
2А фарисеї, побачивши те, сказали Йому: Он твої учні роблять те, що не годиться робити в суботу.
3Він відповів їм: Хіба ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів був він і ті, що були з ним?
4Коли увійшов до Божого дому і з'їв хліби покладання, що їх, за винятком самих священиків, не годилося їсти ні йому, ані тим, що були з ним;
5Або хіба ви не читали у законі, що в суботу священики в храмі порушують суботу і є невинні?
6Я ж кажу вам, що тут більше, ніж храм.
7Коли б же ви збагнули, що означає: Я милосердя хочу, а не жертви, то ніколи не засуджували б невинних.
8Бо Син Людський є володарем і суботи.
9І вийшовши звідти, прийшов до їхньої синаґоґи;
10там був чоловік, що мав суху руку. І запитали Його, кажучи: Чи не годиться в суботу зціляти? Це щоб Його звинуватити.
11А Він сказав їм: Чи є хтось між вами, що має одну вівцю і не візьме та не витягне її з ями, коли вона впаде туди в суботу?
12А наскільки вартішою від вівці є людина! Тому годиться і в суботу робити добро.
13Тоді каже чоловікові: Простягни свою руку. Той простягнув, і вона стала здоровою, як і друга.
14А фарисеї вийшли і вчинили проти Нього змову - як Його погубити.
15Ісус же, довідавшись про те, пішов звідти. І за Ним пішла сила народу; Він вздоровив їх усіх,
16але застеріг їх, щоб не виявляти Його,
17аби збулося те, що сказав пророк Ісая, який мовить:
18Ото мій слуга, якого Я обрав, мій улюблений, що Його вподобала душа моя; Я покладу Духа мого на Нього, і Він сповіщатиме суд поганам.
19Він не змагатиметься, не кричатиме, ніхто не почує на майданах Його голосу.
20Надломаної тростини не доламає і ґнота, що тліє, не загасить, доки не доведе присуду до перемоги.
21І на Його ім'я надіятимуться погани.
22Тоді привели до Нього біснуватого, сліпого та німого, - і Він зцілив його, так що сліпий [і німий] заговорив і побачив.
23Дивувалися всі люди й казали: Чи не є це [Христос], Син Давида?
24Фарисеї ж, почувши це, сказали: Він виганяє бісів не інакше як Вельзевулом, князем бісівським.
25А Ісус, знаючи їхні думки, сказав їм: Кожне царство, що розділилося зсередини, запустіє; і кожне місто чи дім, що розділилися самі в собі, не встоять.
26І коли сатана виганяє сатану, Він сам у собі розділився; отож, як устоїть його царство?
27Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ваші сини ким виганяють? Отже, вони будуть вам суддями.
28Коли ж Я Божим Духом виганяю бісів, то прийшло до вас Царство Боже.
29Або як може хтось увійти до оселі сильного й пограбувати його майно, коли раніше не зв'яже сильного? І лише тоді його дім пограбує.
30Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає.
31Через те кажу вам, що кожен гріх і кожна хула будуть прощені людям, а хула проти Духа не буде відпущена.
32І хто тільки скаже слово проти Сина Людського, проститься йому; а хто скаже проти Духа Святого, не відпуститься йому ані в цьому світі, ані в майбутньому.
33Або виплекайте добре дерево, то й плід його добрий; а виплекайте погане дерево, то й плід його поганий: бо дерево пізнається з плоду.
34Роде гадючий, як ви можете добре говорити, будучи злими? Бо з повноти серця промовляють уста.
35Добра людина з доброго скарбу добро виносить, а зла людина зі злого скарбу виносить зло.
36Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, що люди скажуть, відповідатимуть у судний день;
37бо за словами своїми будеш виправданий, і за словами своїми будеш засуджений.
38Тоді озвалися деякі з книжників та фарисеїв, кажучи: Учителю, хочемо від тебе бачити знак.
39А Він у відповідь їм сказав: Поганий і перелюбний рід шукає знаку, та знаку не дасться йому, хіба лише знак Йони пророка.
40Бо так, як Йона був у нутрі кита три дні і три ночі, так буде Син Людський у серці землі три дні й три ночі.
41Мужі ніневійські стануть на суді з цим родом і засудять Його, бо вони покаялися на Йонину проповідь, а тут - більше, ніж Йона.
42Цариця півдня стане на суді з цим родом і засудить Його, бо вона прийшла з краю світу, щоб послухати мудрість Соломона, а тут - більший від Соломона.
43А коли нечистий дух вийде з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи відпочинку, але не знаходить.
44Тоді каже: Повернуся бо до своєї хати, звідки вийшов. Повертається і знаходить її порожньою, заметеною та прибраною.
45Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і кінець тієї людини буде гірший від початку. Так буде й цьому злому родові.
46Коли Він ще промовляв до людей, то Його мати та брати стояли надворі, намагаючись спілкуватися з ним.
47Хтось сказав Йому: Ось твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи з тобою розмовляти.
48Він же відповів тому, хто говорив до нього: А хто моя мати і хто мої брати?
49Простягнувши свою руку до Своїх учнів, сказав: Ось моя мати і мої брати.
50Бо хто чинить волю мого Батька, який на небі, той є Моїм братом, і сестрою, і матір'ю.