1І вийшли всі ізраїльські сини, і зібрався ввесь збір як один чоловік від Дана і аж до Вирсавії і землі Ґалааду до Господа до Массифи.
2І стали старшини всього народу, всі ізраїльські племена, в зборі божого народу, чотириста тисяч мужів піших, що носять меч.
3І почули сини Веніямина, що ізраїльські сини прийшли до Господа до Массифи. І сказали ізраїльські сини: Скажіть де сталося це зло.
4І відповів чоловік Левіт муж убитої жінки і сказав: До Ґаваа Веніямина прийшов я і моя наложниця, щоб переспати.
5І повстали проти мене мужі, що в Ґаваа і окружили довкруг мене хату вночі і хотіли мене вбити і мою наложницю упокорили і наглумились над нею і вона померла.
6І взяв я мою наложницю і поділив я її і післав я до кожної околиці насліддя ізраїльського, бо вчинили вони безумність в Ізраїлі.
7Ось всі ви, ізраїльські сини, дайте собі слово і раду.
8І встав ввесь нарід як один чоловік, кажучи: Не ввійдемо чоловік до свого мешкання і не подамося чоловік до своєї хати.
9І тепер це слово, яке вчинемо Ґаваа: Підемо проти нього за жеребом
10і візьмемо десять мужів на сто і сто на тисячу і тисячу на десять тисяч, щоб взяти їжу народові, щоб заосмотрити тих, що ідуть до Ґаваа Веніямина за всім безумством, яке вчинили в Ізраїлі.
11І зібрався кожний ізраїльський чоловік з міст, прийшли як один чоловік.
12І післали ізраїльські племена мужів до всього племени Веніямина, кажучи: Що це за зло, що сталося у вас?
13І тепер дайте цих безбожних мужів в Ґаваа синів Веліяла, і убємо їх і заберемо зло з Ізраїля. І не забажали сини Веніямина послухатись голосу їхніх братів ізраїльсьлих синів.
14І зібралися сини Веніямина з їхніх міст до Ґаваа, щоб вийти воювати з ізраїльськими синами.
15І зробили перепис сини Веніямина з міст в тому дні двадцять і пять тисяч мужів, що несуть меч, опріч тих, що живуть в Ґаваа. Ці почислені були на сімсот молодих вибраних мужів,
16що орудують обома руками. Це всі лучники, що кидають камінням в волосину і не схибнуть.
17І кожний ізраїльський муж був почислений, за вийнятком синів Веніямина, чотириста тисяч мужів, що несуть меч. Всі ці мужі вояки.
18І вони встали і пішли до Ветиля і запитали Бога і сказали ізраїльські сини: Хто з нас піде проводирем, щоб воювати з Веніямином? І сказав Господь: Юда піде проводирем.
19І встали ізраїльські сини і отаборилися проти Ґаваа.
20І вийшов кожний ізраїльський чоловік на війну з Веніямином, і стали з ними мужі ізраїльські до бою проти Ґаваа.
21І вийшли сини Веніямина з міста і вигубили в Ізраїлі в тому дні двадцять і дві тисячі мужів на землі.
22І скріпився муж ізраїльський і додали стати до бою на місці, де там стали до бою в першому дні.
23І пішли ізраїльські сини і заплакали перед Господом аж до вечора і запитали в Господа, кажучи: Чи додам приближатися на війну з Веніямином моїм братом? І сказав Господь: Підете проти нього.
24І прийшли сини Ізраїльські до Веніямина в другому дні.
25І вийшов Веніямин на зустріч їм з Ґаваа в другому дні і вигубив з народу вісімнадцять тисяч мужів на землі. Це всі, що носять меч.
26І пішли всі ізраїльські сини і ввесь нарід і пішли до Ветилю і заплакали перед Господом і постили в тому дні і принесли цілопалення спасіння перед Господом,
27і запитали Господа Ізраїльські сини. І там кивот господнього завіта в тих днях.
28І Фінеес син Елеазара син Аарона стояв перед ним в тих днях, кажучи: Чи додам ще вийти на війну з синами Веніямина мого брата, чи оставлю? І сказав Господь: Підіть, бо завтра передам його в твою руку.
29І поклали ізраїльські сини засідку довкруги Ґаваа
30і став Ізраїль проти Веніямина в третому дні і став до бою проти Ґаваа так як раз і раз.
31І вийшли сини Веніямина на зустріч народові і відтягнені були від міста і почали бити з народу так як раз і раз на дорогах, з яких є одна, що йде до Ветиля, і одна, що йде до Ґаваа в полі, яких тридцять мужів в Ізраїлі.
32І сказали сини Веніямина: Падають перед нами так як раніше. І ізраїльські сини сказали: Втікаймо і відведемо їх від міста на дороги.
33І кожний ізраїльський чоловік встав з свого місця і стали до бою в Ваалтамарі, і ізраїльська засідка вийшла з свого місця з заходу Ґаваа
34і пішли напроти Ґаваа десять тисяч вибраних мужів з усього Ізраїля, і битва стала тяжкою. І вони не пізнали, що на них сходить зло.
35І Господь повернув до втечі Веніямина з перед лиця Ізраїля, та ізраїльські сини вигубили у Веніямина в тому дні двадцять і пять тисяч і сто мужів. Це всі, що носять меч.
36І побачив Веніямин, що його повернено до втечі, і муж ізраїльський поступився Веніямінові, бо надіялися на засідку, яку поклали проти Ґаваа.
37І кинулася засідка і вийшла проти Ґаваа і пішла засідка і побила все місто лезом меча.
38І був приказ мужеві ізраїльському тим, що в засідці, подати вогонь диму міста.
39І повернулися муж ізраїльський в битві, і Веніямин почав бити ранених в мужі Ізраїльському, яких тридцять мужів, бо сказали: Лиш падаючи падають перед нами так як за ранішої битви.
40І вогонь почав підноситися з міста - стовп диму. І озирнувся Веніямин позад себе, і ось кінець міста підносився до неба.
41Й ізраїльський муж повернувся, і поспішився муж Веніямина і побачив, що доторкається його зло.
42І звернули перед ізраїльським мужем на дорогу пустині, і битва вигубила його, і ці з міст вигублювали його посеред них.
43І вирізали Веніямина, щоб вибити його вибиттям, і потоптали аж до Ґаваа зі сходу сонця.
44І впали з Веніямина вісімнадцять тисяч мужів, з цими всіма сильні мужі.
45І вони відхилились і втекли до пустині до каменя Реммона, і побили в дорогах пять тисяч мужів. І гналися за ним аж до Ґадама і побили з них дві тисячі мужів.
46І було в тому дні всіх, що впали в Веніямині двадцять і пять тисяч мужів, що несли меч, з усіма цими сильні мужі.
47І вони відхилились і втекли до пустині до каменя Реммона шістьсот мужів і сиділи на камені Реммона чотири місяці.
48І муж ізраїльський вилучили синів Веніямина і побили їх лезом меча від міста зі зовні аж до скотини аж до кожного, що знайшовся в усіх містах. І міста, що знайшлися післали в вогонь.