1І пішов господний ангел з Ґалґала до Клавтмони (Місця плачу) і до Ветилю і до дому Ізраїля і сказав до них: Господь, Господь вивів нас з Єгипту і ввів нас до землі, яку клявся вашим батькам дати вам, і сказав вам: Не знищу мого завіта, що з вами, до віку.
2І ви не завіщаєте завіта з тими, що живуть на цій землі, ані їхнім богам не поклонитеся, але знищите їхні різблення і розібєте їхні жертівники. І ви не послухалися мого голосу, томущо ви це вчинили
3і Я сказав: Не додам переселити нарід, про який сказав Я, що винищу їх з перед вашого лиця, і будуть вам клопотами, і їхні боги будуть вам на спотикання.
4І сталося, як сказав господний ангел ці слова до всього Ізраїля, і підняв нарід свій голос і заплакав.
5Через це прозвано імя того місця Плач. І там принесли жертву Господеві.
6І відіслав Ісус нарід, і пішли Ізраїльські сини кожний до свого дому і до свого насліддя, щоб унаслідити землю.
7І нарід послужив Господеві всі дні Ісуса і всі дні старшин, які довго жили з Ісусом, які пізнали кожне велике господнє діло, яке Він зробив для Ізраїля.
8І помер Ісус господний раб, син Навина, син стодесять літний.
9І поховали його в горі його насліддя в Тамнатарі в горі Ефраїма з півночі гори Ґааси.
10І ввесь той рід переставилися до їхніх батьків, і після них повстав інший рід, вони не пізнали Господа і діло, яке Він вчинив для Ізраїля.
11Й ізраїльські сини зробили погане перед Господом і послужили Ваалам.
12І оставили Господа Бога їхніх батьків, який вивів їх з єгипетскої землі і пішли за іншими богами, за богами народів, що довкруги них, і поклонилися їм і розгнівили Господа,
13і оставили Господа і послужили Ваалові і Астартам.
14І Господь розгнівався гнівом на Ізраїля і видав їх в руки грабіжників і ограбили їх. І віддав їх в руки їхніх ворогів довкруги, і не змогли встоятися перед лицем своїх ворогів,
15в усьому, в чому зло вчинили, і господня рука була їм на зло, так як сказав Господь, і так як поклявся Господь, і дуже їх пригнобив.
16І підняв їм Господь суддів і спас їх з руки тих, що їх грабили.
17І не послухалися своїх суддів, бо розпустували за іншими богами і поклонилися їм і розгнівили Господа. І швидко звернули з дороги, по якій ходили їхні батьки, щоб слухатися Господних заповідей, не вчинили так.
18І коли Господь підняв їм суддів, і Господь був з суддею і спас їх з руки їхніх ворогів всі дні судді, бо Господь змилосердився над їхнім стогоном перед лицем тих, що їх грабували і зло їм чинили.
19І ставалося, що коли помер суддя, і повернулися і знову псувалися більше від їхніх батьків, щоб ходити за їхніми богами, щоб служити їм і поклонитися їм. Не позбулися своїх звичок і не відступили від своєї поганої дороги.
20І розгнівався гнівом Господь на Ізраїля і сказав: Томущо цей нарід оставив мій завіт, який Я заповів їхнім батькам, і не послухалися мого голосу,
21і Я не додам вигнати з перед їхнього лиця мужа з народів, які оставив Ісус і залишив,
22щоб випробувати ними Ізраїля, чи зберігатимуть господню дорогу, щоб ходити по ній, так як стереглися їхні батьки, чи ні.
23І Господь оставив ці народи, щоб не вигнати їх швидко, і не видав їх в руку Ісуса.