1А як почули аморрейські царі, що на другій стороні Йордану, ті, що в горах і ті, що в рівнині і ті, що по всьому узбережжі великого моря і ті, що в Антиливані, і хеттеї і аморреї і ґерґесеї і хананеї і ферезеї і евеї і євусеї,
2зібралися разом, щоб воювати проти Ісуса і Ізраїля разом всі.
3Тоді збудував Ісус жертівник Господеві Богові Ізраїля на горі Ґевал,
4так як заповів Мойсей господний раб ізраїльським синам, так як записано в законі Мойсея, жертівник з нетесаного каміння до яких не прикладено заліза, і приніс там цілопалення Господеві і жертву спасіння.
5І написав Ісус на каменях второзаконня, закон Мойсея, який записав перед ізраїльськими синами.
6І ввесь Ізраїль і їхні старшини і судді і їхні писарі переходили сюди і туди перед кивотом, і священики і левіти взяли кивот господнього завіту, і приходько і тубілець, вони були половина близько гори Ґарізін, і половина близько гори Ґевал, так як заповів Мойсей господний раб, щоб благословити перше нарід.
7І після цього так Ісус прочитав всі слова цього закону, благословення і прокляття, за всім написаним в законі Мойсея.
8Не було слова з усіх, які заповів Мойсей Ісусові, якого не прочитав Ісус до ух всього збору ізраїльських синів, мужам і жінкам і дітям і приходькам, що прийшли до Ізраїля.
9І ті, що жили в Ґаваоні почули все, що вчинив Господь з Єрихоном і Ґаями.
10І зробили і вони хитро, і пішовши, заготовили їжу і приготовилися і, взявши старі мішки на свої рамена і старі міхи вина і подерті онучі,
11і середина їхньої обуви і їхні сандали старі і сходжені на їхніх ногах, і їхня одіж на них стара, і їхній заготовлений хліб сухий і спліснілий і поїджений.
12І прийшли до Ісуса до ізраїльського табору до Ґалґала і сказали до Ісуса й Ізраїля: Ми прийшли з далекої землі, і тепер завіщайте з нами завіт.
13І сказали ізраїльські сини до хоррея: Може ти між мною живеш, і як завіщаю я з тобою завіт?
14І сказали до Ісуса: Ми твої раби. І сказав до них Ісус: Звідки ви і звідки ви прийшли.
15І сказали: З дуже далекої землі прийшли твої раби в імені Господа Бога твого. Бо ми почули імя його і те, що він вчинив в Єгипті
16і те, що він вчинив аморрейським царям, які були на другому боці Йордану, Сіонові цареві Есевону і Оґові цареві Васану, який жив в Астароті і в Едраїні.
17І, почувши, до нас сказали наші старшини і всі, що живуть в нашій землі, мовлячи: Візьміть собі заготовлену їжу на дорогу і підіть їм на зустріч і скажете до них: Ми є твоїми рабами і тепер завіщайте з нами завіт.
18Ці хліби теплими взяли ми їх в день, в якому вийшли, щоб прийти до вас, тепер же висохли і стали спліснілими.
19І це мішки вина, які ми наповнили новими, і вони роздерлися. І наша одіж і наша убува постарілася від дуже довгої дороги.
20І взяли старшини їхню їжу і Господа не запитали.
21І зробив Ісус з ними мир і завіщав з ними завіт, щоб їх спасти, і поклялися їм старшини збору.
22І сталося про трьох днях після того як вони завіщали з ними завіт почули, що близько до них є, і що між ними живуть.
23І підвелися ізраїльські сини і пішли до їхніх міст. А їхні міста Ґаваон і Кефіра і Вирот і місто Ярін.
24І не воювали з ними ізраїльські сини, бо поклялися їм всі старшини Господом Богом Ізраїля. І нарікав ввесь збір на старшин.
25І сказали старшини всьому зборові: Ми поклялися їм Господом Богом Ізраїля і тепер не зможемо доторкнутися до них.
26Це зробимо, щоб їх лишити при житті, і оставимо їх, і не буде на нас гніву через клятву, якою ми їм поклялися.
27Житимуть і будуть дереворубами і носитимуть воду всьому зборові, так як їм сказали старшини.
28І закликав їх Ісус і сказав їм: Чому ви мене обманули, кажучи: Ми є дуже далеко від тебе, ви ж є тубільці з тих, що живуть між нами.
29І тепер ви прокляті, не забракне у вас раба, ані дереворуба мені і Богові моєму.
30І відповіли Ісусові, кажучи: Сповіщено нам те, що заповів Господь Бог твій Мойсеєві твому рабові, дати вам цю землю і вигубити нас і всіх, що на ній живуть з перед вашого лиця, і ми дуже налякалися за наші душі від вашого лиця і ми вчинили це діло.
31І тепер ось ми у ваших руках, як вам подобається і як вам здається, так з нами вчиніть.
32І зробили їм так, і спас їх Ісус в тому дні з рук ізраїльських синів, і не вигубили їх.
33І поставив їх Ісус в тому дні дереворубами і носити воду всьому зборові і божому жертівникові. Через це стали ці, що живуть в Ґаваоні дереворубами і носіями води для божого жертівника до сьогоднішнього дня і до місця, який Господь вибере.