1І коли ввесь нарід закінчив переходити Йордан, і сказав Господь Ісусові, мовлячи:
2Взявши з народу людей, по одному з кожного племени,
3заповідж їм, кажучи: Візьміть з посеред Йордану дванадцять відповідних каменів і, понісши їх разом з вами самими, покладіть їх в вашім таборі, де отаборитеся там вночі.
4І Ісус, покликавши дванадцятьох славетних мужів з ізраїльських синів, по одному з кожного племени,
5сказав їм: Ідіть передімною перед лицем Господа на середину Йордану, і кожний, взявши, хай звідти понесе камінь на своїх раменах за числом дванадцятьох ізраїльських племен,
6щоб ці були вам завжди на лежачий знак, щоб коли тебе завтра запитає твій син, кажучи: Чим для вас є ці каміння?
7І ти обясниш твому синові, кажучи: Томущо спорожніла ріка Йордан перед лицем кивота завіту Господа всієї землі, як переходив його. І ці каміння будуть на память вам - ізраїльським синам на віки.
8І так вчинили ізраїльські сини, так як Господь заповів Ісусові, і, взявши дванадцять каменів з посеред Йордану, так як заповів Господь Ісусові коли завершувався перехід ізраїльських синів, і принесли разом з собою до табору і там покали.
9Поклав же Ісус і дванадцять інших каменів в тому Йордані на місці, що було під ногами священиків, які несли кивот господнього завіту, і вони є там аж до сьогоднішнього дня.
10Стояли ж в Йордані священики, що несли кивот завіту, аж доки Ісус не завершив все, що заповів Господь звістити народові, і нарід поспішився і перейшов.
11І сталося, що коли закінчив весь нарід переходити, перейшов і кивот господнього завіту, і каміння перед ними.
12І перейшли сини Рувима і сини Ґада і ті, що з половини племени Манассії, озброєні перед ізраїльськими синами, так як їм заповів Мойсей.
13Сорок тисяч добре озброєних до бою перейшли перед Господом на війну до міста Єрихону.
14В тому дні вивищив Господь Ісуса перед усім ізраїльським народом, і скільки часу жив боялися його так як Мойсея.
15І сказав Господь Ісусові, мовлячи:
16Заповідж священикам, що несуть кивот завіту господнього свідчення вийти з Йордану.
17І заповів Ісус священикам, кажучи: Вийдіть з Йордану.
18І сталося, коли з Йордану вийшли священики, які несли кивот завіту господнього і поклали ноги на землю, вода Йордану потекла на місце і плила так як вчера і третього дня вздовж всього русла.
19І нарід пішов від Йордану в десятий (день) першого місяця. І ізраїльські сини отаборилися в Ґалґалах, на часті, що на сході сонця від Єрихону.
20І Ісус поставив в Ґалґалах цих дванадцять каменів, яких взяв з Йордану,
21кажучи: Коли ваші сини запитають вас, кажучи: Що це за каміння?
22Сповістіть вашим синам, що: Ізраїль перейшов Йордан по сухому,
23коли Господь Бог наш висушив воду Йордану перед ними, доки не перейшли, так як вчинив Господь Бог наш з Червоним морем, якого Господь Бог наш висушив перед нами, доки ми не перейшли,
24щоб всі народи землі пізнали, що господня сила кріпкою є, і щоб ви почитали Господа Бога вашого в усякому часі.