1І післав Ісус син Навина з Саттіна двох молодців розвідати (землю), кажучи: Підіть і огляньте землю і Єрихон. І, пішовши, два молодці ввійшли до Єрихону і ввійшли до хати жінки розпусниці, якої імя Раав, і замешкали там.
2І сповіщено цареві Єрихону, кажучи: Мужі з ізраїльських синів ввійшли сюди розвідати землю.
3І післав єрихонський цар і промовив до Раави, кажучи: Виведи мужів, що ввійшли до твоєї хати вночі, бо прийшли розвідати землю.
4І жінка, взявши мужів, заховала їх і сказала їм мовлячи: Мужі ввійшли до мене,
5а як брама замикалася в темряві, і вийшли мужі. Не знаю куди пішли. Женіться за ними, може схопите їх.
6Вона ж вивела їх на стрих і заховала їх в льоні, що зібраний в неї на стриху.
7І мужі гналися за ними дорогою до Йордану, до переходів, і брама була замкнена. І сталося як вийшли ті, що гналися за ними,
8і скорше ніж поклалися вони спати, вона вийшла до них на стрих
9і сказала до них: Знаю, що Господь дав вам землю, бо ваш страх напав на нас.
10Бо ми почули, що Господь Бог висушив Червоне море перед вашим лицем, коли ви виходили з єгипетскої землі, і те, що зробив двом аморейським царям, які були на другому боці Йордану, Сіону і Оґу, яких ви вигубили.
11І ми, почувши, жахнулися нашим серцем, і не стало більше душі в нікому з нас від вашого лиця, бо Господь Бог ваш Бог високо на небі і на землі вдолі.
12І тепер покленіться мені Господом Богом, що томущо я вам чиню милосердя, вчините і ви милосердя в домі мого батька
13і живим оставите дім мого батька і моєї матері і моїх братів і ввесь мій дім і все, що є їхнє, і вирвете душу мою від смерти.
14І сказали їй мужі: Душа наша за вашу на смерть. І вона сказала: Коли передасть Господь вам місто, вчинете зі мною милосердя і правду.
15І спустила їх через віконце
16і сказала їм: Ідіть в гори, щоб не зустріли вас ті, що женуться, і переховуватиметесь там три дні, доки не повернуться ті, що женуться за вами, після цього і підете вашою дорогою.
17І сказали до неї мужі: Ми є чисті в цій твоїй клятві.
18Ось ми входимо в часть міста, і покладеш знак, цей червоний шнурок вивісиш у вікні, яким ти нас ним спустила, а твого батька і твою матір і твоїх братів і ввесь дім твого батька збереш в себе до твоєї хати.
19І буде, що кожний, хто вийде надвір через двері твоєї хати, собі буде винний, а ми невинні в цій твоїй клятві, і за тих, які з тобою будуть в твоїй хаті, ми будемо винні.
20Якщо ж хтось нам перешкодить чи виявить ці наші слова, будемо невинні в цій твоїй клятві.
21І сказала їм: За словом вашим так хай буде, і їх відіслала.
22І вони відійшли і пішли в гори і остались там три дні. І ті, що гналися пошукали по всіх дорогах і не знайшли.
23І повернулися два молодці і зійшли з гори і перейшли до Ісуса сина Навина і розповіли йому все, що трапилося їм.
24І сказали до Ісуса, що: Видав Господь в нашу руку всю землю, і кожний що живе на тій землі, набрався від нас страху.