1І це ті з ізраїльських синів, що унаслідили в Ханаанській землі, яким дав їм наслідя Елеазар священик та Ісус син Навина і володарі родів племен ізраїльських синів.
2Унаслідили за жеребами, так як заповів Господь, рукою Ісуса девятьом племенам і половині племени,
3з другої сторони Йордану, і Левітам не дав насліддя між ними,
4бо сини Йосифа були два племена, Манассія і Ефраїм, і Левітам не дано їм часті в землі, але лише міста, щоб жити, і виділи для їхнього скота і їхній скот.
5Так як Господь заповів Мойсеєві, так вчинили ізраїльські сини і поділили землю.
6І прийшли сини Юди до Ісуса в Ґалґалі, і сказав до нього Халев син Єфонії, Кенезей: Ти знаєш слово, яке Господь сказав до Мойсея божого чоловіка про мене і тебе в Кадис Варні;
7бо сорок років мали ми, коли післав мене Мойсей божий раб з Кадис Варни розвідати землю, і я йому відповів слово за його умом,
8а мої брати, що пішли зі мною, відвернули серце народу, я ж приклався іти вслід за моїм Господом Богом,
9і поклявся Мойсей в тому дні, кажучи: Земля до якої пішов ти, тобі буде в насліддя і твоїм синам на віки, бо приклався ти іти вслід за Господом Богом нашим.
10І тепер прокормив мене Господь, так як сказав, ось сорок пятий рік від коли Господь сказав це слово до Мойсея і ходив Ізраїль в пустині. І тепер ось я сьогодні вісімдесять пять літний.
11Я ще сьогодні є сильний так як коли післав мене Мойсей, так тепер маю силу вийти на війну і ввійти.
12І тепер прошу в тебе цю гору, так як сказав Господь того дня; бо ти почув це слово того дня. Тепер же там є Енакім, сильні і великі міста. Отже, якщо зі мною є Господь, вигублю їх, так як мені сказав Господь.
13І поблагословив його Ісус і дав Хеврон Халевові синові Єфонії синові Кенеза в насліддя.
14Через це став Хеврон Халева сина Єфонії Кенезея в насліддя аж до цього дня, томущо він пішов вслід за приписами Господа Бога Ізраїля.
15А імя Хеврона раніше було місто Арвок, воно город - матір Енакімів. І спочила земля від війни.