1Був один чоловік із фарисеїв, звався Никодимом, старшина юдейський.
2Прийшов він до нього вночі і сказав йому: Равві, знаємо, що ти прийшов від Бога як Учитель, бо ніхто не може робити таких чуд, які ти робиш, коли б Бог не був з ним.
3Відповів Ісус і сказав йому: Щиру правду, щиру кажу тобі: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.
4Каже до нього Никодим: Як може людина, будучи старою, народитися? Чи може вона вдруге увійти до лона своєї матері й народитися?
5Відповів Ісус: Щиру правду, щиру кажу тобі: коли хто не народиться з води і Духа, не може ввійти до Божого Царства.
6Народжене від тіла є тілом, а народжене від Духа є Духом.
7Не дивуйся з того, що я сказав тобі: вам треба народитися згори.
8Дух дме, де хоче, - і чуєш його голос; але не знаєш, звідки приходить і куди йде. Так буває з кожним, хто народжений від Духа.
9Відповів Никодим і сказав йому: Як може це статися?
10Ісус у відповідь промовив до нього: Ти - учитель ізраїльський, і цього не знаєш?
11Щиру правду, щиру кажу тобі, що те, що знаємо, - говоримо, і про те, що бачили, - свідчимо; та нашого свідчення не приймаєте.
12Якщо про земне сказав вам і ви не вірите, то як повірите, якщо скажу вам про небесне?
13Ніхто не піднісся на небо, - тільки той, що зійшов з неба: Син Людський, [що на небі].
14Як Мойсей підняв змію в пустині, так треба, щоб піднятий був Син Людський,
15щоб кожний, хто вірить у нього, [не загинув, але] мав вічне життя.
16Тому що Бог так полюбив світ, що дав [свого] єдинородного Сина, аби кожний, хто вірить у нього, не загинув, але мав вічне життя.
17Бо Бог не послав [свого] Сина у світ, щоб судити світ, але щоб світ врятувався через нього.
18Хто вірить у нього, не буде засуджений; а хто не вірить, той уже засуджений, бо не повірив в ім'я єдинородного Божого Сина.
19Це і є суд, - що світло прийшло у світ, але люди краще полюбили темряву, ніж світло, бо їхні діла були погані.
20Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло, не приходить до світла, щоб його вчинки не були засуджені, [оскільки вони лукаві].
21А хто чинить правду, той іде до світла, щоб очевидними були його діла, бо вони зроблені по Божому.
22Відтак прийшов Ісус з учнями в Юдею і з ними там перебував та хрестив.
23Іван також хрестив в Еноні, що поблизу Салима, бо там було вдосталь води; люди приходили й хрестилися;
24бо Іван [ще] не був укинутий до в'язниці.
25Виникла була суперечка між Івановими учнями та юдеями щодо очищення.
26Прийшли вони до Івана і сказали йому: Равві, той, що був з тобою на тім боці Йордану, про якого ти свідчив, - він хрестить і всі йдуть до нього.
27Відповів Іван і сказав: Людина не може нічого приймати, якщо не буде дано їй з неба.
28Ви самі мені свідчите про те, що я казав, що не є Христом, а лише посланий поперед нього.
29Хто має молоду, - є молодим; друг молодого, стоячи й слухаючи його, радіє від голосу молодого. Оце і є моя радість - вона тепер сповнилася.
30Йому належить зростати, а мені - зменшуватися.
31Хто приходить згори, - той над усіма. Хто є з землі, той земний і по-земному говорить. Хто приходить з неба, - той над усіма;
32те, що він побачив і почув, - про це й свідчить, але його свідчення ніхто не приймає.
33Хто ж прийняв його свідчення, той ствердив, що Бог є правдивий.
34Бо кого Бог послав, той говорить Божі слова, тому що [Бог] дає Духа щедро.
35Батько любить Сина і дав усе йому в руки.
36Хто вірить у Сина, той має вічне життя; а хто не вірить у Сина, той життя не побачить, але Божий гнів перебуває на ньому.