1Першого ж дня після суботи Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь відсунутий від гробниці.
2Біжить, отже, і прибуває до Симона - Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробу і невідомо де його поклали.
3Тоді вийшов Петро з іншим учнем і попрямували до гробниці.
4Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра і прибув першим до гробниці.
5Нахилившись, побачив полотно, що лежало, одначе не ввійшов.
6Тут приспів услід за ним і Симон-Петро, ввійшов до гробниці і бачить полотно, що лежало,
7хустку, яка була на його голові і яка лежала не з полотном, але окремо, згорнена, в іншому місці.
8Тоді ж увійшов і інший учень, що прибіг першим до гробниці, - і побачив, і повірив.
9Бо ще не знали з Писання, що то треба було, аби він воскрес із мертвих.
10Учні повернулися знову до себе.
11А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці
12і бачить двох ангелів у білому: сиділи - один у головах і один у ногах, де лежало тіло Ісуса.
13І кажуть їй: Жінко, чому плачеш? Відповідає їм: Бо взяли мого Господа і не знаю, де поклали його.
14Сказавши це, обернулася - і бачить Ісуса, що стояв; та не впізнала, що це Ісус.
15Каже їй Ісус: Жінко, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: Пане, якщо ти його взяв, то скажи мені, де ти його поклав; я візьму його.
16Каже їй Ісус: Маріє. Вона обернулася і каже йому гебрайською мовою: Раввуні! - тобто Вчителю!
17Каже їй Ісус: Не доторкайся до мене, бо ще не зійшов я до [мого] Батька: іди до моїх братів і скажи їм: іду до мого Батька і вашого Батька, до мого Бога і вашого Бога.
18Приходить Марія Магдалина, звіщає учням, що бачила Господа і що він сказав їй це.
19Того самого першого дня по суботі, пізньої пори, коли двері, де зібралися [його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, - прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам!
20Промовивши це, показав їм руки і ребра. Зраділи учні, побачивши Господа.
21Сказав їм Ісус знову: Мир вам! Як послав мене Батько, - і я посилаю вас.
22Сказавши це, дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа.
23Кому відпустите гріхи - відпустяться їм; кому затримаєте - затримаються.
24Тома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус.
25Казали йому інші учні: Ми бачили Господа. Він сказав їм: Поки не побачу на його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в його бік, - не повірю.
26Через вісім днів знову були в зборі його учні, і Тома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері, і став посередині, сказав: Мир вам!
27Потім каже Томі: Поклади сюди свій палець, поглянь на мої руки, простягни свою руку і доторкнися до мого боку, - і не будь невірним, але вірним.
28Відповів Тома і сказав йому: Господь мій і Бог мій!
29Каже йому Ісус: Бо ти побачив мене, тому й повірив? Блаженні ті, що не бачили і повірили.
30Багато інших чуд зробив Ісус перед своїми учнями, які не записані в цій книзі.
31А це написане було, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий; і щоб, вірячи, мали ви життя в його ім'я!