1Сказавши це, Ісус вийшов зі своїми учнями на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов разом зі своїми учнями.
2Знав же це місце і Юда, що зрадив його, бо часто Ісус збирався там із своїми учнями.
3Юда, взявши загін і слуг архиєреїв та фарисеїв, прийшов туди із смолоскипами, свічками та зброєю.
4Ісус, знаючи все, що його очікує, вийшов і каже їм: Кого шукаєте?
5Відповіли йому: Ісуса Назарянина. Каже їм: Це я. Стояв з ними і Юда, зрадник його.
6Щойно сказав їм: Це я, - як вони подалися назад і попадали на землю.
7Знову запитав їх: Кого шукаєте? Вони ж знов: Ісуса Назарянина.
8Відповів Ісус: Я сказав вам, що це я. Якщо, отже, мене шукаєте, відпустіть цих, щоб відійшли,
9щоб збулося мовлене слово: З тих, кого ти дав мені, я не погубив жодного з них.
10Тоді Симон-Петро, маючи меч, витягнув його, вдарив архиєреєвого раба й відтяв йому праве вухо; ім'я того раба - Малх.
11Сказав Ісус Петрові: Сховай меч до піхов. Невже ж мені не пити чаші, яку дав мені Батько?
12Тоді вояки, тисяцький і юдейська прислуга схопили Ісуса і зв'язали його.
13Повели спочатку до Анни, тестя Каяфи, який був того року архиєреєм.
14Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одній людині вмерти за народ.
15За Ісусом ішов Симон-Петро та ще один учень. Архиєрей знав цього учня, то він увійшов з Ісусом до архиєреєвого подвір'я.
16Петро ж стояв біля воріт іззовні. Вийшов учень, який був знайомий архиєреєві, сказав воротареві і ввів Петра.
17Служниця-воротарка каже Петрові: Чи ти часом не з учнів цього чоловіка? Він відказав: Ні.
18Стояли тут раби й слуги, які запалили багаття, - бо було холодно, - і грілися. Петро також стояв з ними і грівся.
19Архиєрей запитав Ісуса про його учнів, про його науку.
20Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синаґоґах і в храмі, де сходяться всі юдеї, і потайки не говорив нічого.
21Чому мене питаєте? Запитай тих, які слухали, що я говорив їм. Ось, вони й знають, що я говорив.
22Щойно він це сказав, як один з присутніх слуг ударив Ісуса в обличчя, промовивши: Оце ти так відповідаєш архиєреєві?
23Промовив до нього Ісус: Якщо я зле сказав, то доведи, що зле; якщо ж добре, то навіщо мене б'єш?
24Анна послав його зв'язаним до архиєрея Каяфи.
25А Симон-Петро стояв і грівся. Тут іще запитали його: Чи ти не з його учнів? Він заперечив і сказав: Ні.
26Каже один із рабів архиєрея, родич того, якому Петро відтяв вухо: Чи не тебе я бачив з ним у садку?
27І знову Петро відрікся. І тут заспівав півень.
28Повели Ісуса від Каяфи до преторію. Був уже ранок, тому вони не ввійшли до преторію, щоб не опоганитися, але щоб могти їсти пасху.
29Вийшов Пилат до них надвір і каже: Яку скаргу маєте проти цього чоловіка?
30Відповіли йому і сказали: Якби він не був злочинцем, ми не видали б його тобі.
31Сказав їм Пилат: Візьміть його і судіть його за вашим законом. Сказали йому юдеї: Нам не можна нікого вбивати,
32- щоб сповнилося Ісусове слово, що його він сказав, зазначаючи, якою смертю мав умерти.
33Знову Пилат увійшов до преторію, покликав Ісуса і сказав йому: Чи ти юдейський цар?
34Ісус [йому] відповів: Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про мене?
35Пилат вів далі: Хіба я юдей? Твій рід і архиєреї видали тебе мені; що ти зробив?
36Відповів Ісус: Царство моє не від цього світу; якби моє царство було від цього світу, моя служба подбала б, щоб мене не було видано юдеям. Тепер же моє царство не звідси.
37Запитав його Пилат: То ти цар? Відповів Ісус: Ти сам кажеш, що [я] цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про правду. Кожний, хто від правди, слухає мого голосу.
38Каже йому Пилат: А що таке - правда? І сказавши це, знову вийшов до юдеїв і повідомляє їм: Жодної вини я в ньому не знаходжу.
39Є у вас звичай, щоб я вам відпустив одного на Пасху. Чи хочете, щоб я вам відпустив юдейського царя?
40Тоді закричали вони знову, кажучи: Не його, а Вараву. Варава ж був розбійником.