1Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала його година перейти з цього світу до Батька, виявив любов до своїх, - тих, що в світі, - до кінця полюбив їх.
2Під час вечері, як диявол уже поклав був у серце Юди Симонового Іскаріотського його видати,
3[Ісус], знаючи, що все дав йому Батько в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,
4встав від вечері, скинув одяг і, взявши рушника, підперезався.
5Потім налив води до умивальниці і почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
6Наблизився і до Симона-Петра. [А той] каже йому: Господи, чи ж тобі мити мої ноги?
7Відповів Ісус і сказав йому: Що я роблю, ти нині не знаєш, але зрозумієш згодом.
8Каже йому Петро: Не помиєш моїх ніг ніколи. Відповів йому Ісус: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі мною.
9Каже йому Симон-Петро: Господи, - не тільки мої ноги, але й руки та голову.
10Каже йому Ісус: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, бо весь чистий; і ви чисті, але не всі.
11Знав того, хто зрадить його; тому й сказав, що не всі вони чисті.
12Коли помив їхні ноги і взяв свій одяг, знову сів при столі і сказав їм: Чи знаєте, що я зробив вам?
13Ви називаєте мене Учителем і Господом - і добре кажете, бо я ним є.
14Отже, я, Господь і Учитель, якщо помив ваші ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
15Бо я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як я зробив вам.
16Щиру правду, щиру кажу вам, що раб не більший за свого господаря, так само, як посланець не більший за того, що послав його.
17Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли виконуєте.
18Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав. А щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зі мною, підняв проти мене свою п'яту.
19Ще перед тим, як це станеться, кажу вам: коли це станеться, щоб ви повірили, що то я.
20Щиру правду, щиру кажу вам: хто приймає того, кого я пошлю, - мене приймає; а хто мене приймає, - приймає й того, що мене послав.
21Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив це й сказав: Щиру правду, щиру кажу вам, що один із вас зрадить мене.
22Учні оглядалися один на одного, не здогадуючись, про кого він говорить.
23Один з учнів, якого любив Ісус, лежав при грудях Ісуса.
24Кивнув йому Симон-Петро, щоб запитати, хто це міг би бути, про кого говорить.
25Прихилившись до грудей Ісуса, каже йому: Господи, хто це?
26Відповів Ісус: Це той, якому я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, бере і дає Юді Симоновому Іскаріотському.
27І тоді після цього куска хліба ввійшов у нього сатана. Каже йому Ісус: Що робиш, - роби швидко.
28Ніхто з тих, що були при столі, не зрозумів, до чого він сказав це йому.
29Оскільки в Юди була калита, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібно було на свято, або щоб дав щось бідним.
30Отже, взявши той хліб, зараз же вийшов. Була ніч.
31Коли вийшов, каже Ісус: Нині прославився Син Людський - і Бог прославився в ньому.
32Якщо Бог прославився в ньому, то Бог прославить його в собі, - і тепер прославить його!
33Діти, я з вами буду недовго. Будете мене шукати, і як я казав юдеям, - куди я іду, ви не можете прийти, - те й вам нині кажу.
34Нову заповідь даю вам: любіть один одного; як я полюбив вас, - щоб і ви любили так один одного.
35З того дізнаються всі, що ви мої учні, коли любов матимете між собою.
36Каже йому Симон-Петро: Господи, куди йдеш? Відповів йому Ісус: Куди [я] іду, ти не можеш нині за мною іти, але пізніше підеш.
37Каже йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за тобою? Душу мою за тебе покладу.
38Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за мене покладеш? Щиру правду, щиру кажу тобі: не проспіває півень, як ти тричі зречешся мене.