1Почавши ж, Йов каже:
2Коби бо хтось поставив на вагу мою лють, а мої болі взяв би разом на мірило,
3і були б тяжчі від піску, що при березі. Але, як здається, мої слова погані.
4Бо в моїм тілі є господні стріли, яких лють випиває мою кров. Коли почну говорити, колять мене.
5Що ж бо? Чи без причини закричить дикий осел, але чи не тому, що шукає їжі? Чи ж і бик зареве голосом при яслах, коли має їжу?
6Чи їстиметься хліб без соли? Чи ж і є смак в пустих словах?
7Бо моя душа не може спинитися. Бо я вважаю за огидну свою їжу, наче запах лева.
8Бо коли б дано мені, і прийшло моє прохання, і мою надію дав би Господь.
9Господь, почавши, хай зранить мене, до кінця ж мене не вигубить.
10Хай буде ж для мене гробницею місто, в якому на мурах я скакав на ньому, не перестану. Бо я не переступив святих слів мого Бога.
11Яка бо моя сила, що я терплю? Чи який мій час, що держиться моя душа?
12Чи моя сила - сила каміння? Чи моє тіло мідяне?
13Чи не на Нього я поклав надію? Поміч же від мене віддалилася.
14Відкинуло мене милосердя, а господня поміч знехтувала мною.
15Не поглянули на мене мої близькі. Наче потік, що відходить, чи наче хвиля пройшли повз мене.
16Ті, що мене шанували, тепер напали на мене наче сніг, чи суцільний лід.
17Так як коли настала горяч, розтопились і не відомо чим було,
18так і я оставлений всіма, згинув я і став бездомним.
19Гляньте на дороги теманців, ви, що оточнюєте дороги Сабонців.
20І стидові підпадуть ті, що надіються на міста і маєтки.
21Отже і ви ж надійшли на мене без милосердя, наче перестрашилися, бачачи мою рану.
22Що ж бо? Чи я щось у вас попросив, чи потребую вашої сили,
23щоб спастися від ворогів, чи спастися з руки володарів?
24Повчіть мене, я ж мовчатиму. Якщо я в чомусь заблукав, скажіть мені.
25Але як видно, погані слова праведника, бо не у вас прошу сили.
26Ані ваше оскарження не спинить мої слова, бо ані не сприйму мову ваших слів.
27Бо ви лише нападаєте на сироту, наскакуєте на вашого друга.
28Тепер же поглянувши на ваші лиця, не скажу неправди.
29Сидіть же і хай не буде неправедности, і знову підіть з праведним.
30Бо немає неправди на моїм язику. Чи моє горло не розсуджує розумне?