1І від цього перелякалося моє серце і відірвалося від свого місця.
2Послухай чутку в гніві господньої люті, і повчання вийде з його уст.
3Під всім небом його початок, і його світло на крилах землі.
4За ним закричить голос, загримить в голосі своєї зухвалості, і не змінить їх, бо почує його голос.
5Загримить сильний своїм подивугідним голосом. Бо Він зробив великі речі, які ми не бачили,
6приказуючи снігові: Будь на землі. І бурний дощ його сили.
7Він закарбує руку кожної людини, щоб кожний чоловік взнав свою неміч.
8Звірі ввійшли під покриття, замовкли на ложі.
9З кімнат виходять клопоти а зі скель мороз.
10І від дихання сильного Він дасть мороз, провадить воду як лиш бажає.
11І вибраного покриває хмара, його світло розжене хмару.
12І він довколішні (хмари) розжене велінням на їхні діла. Все, що лиш їм заповість, це ним покладене на землі,
13чи на напімнення, чи на його землю, чи знайде його на милосердя.
14Послухай це, Йове. Стань, сприйми господню силу.
15Знаємо, що Бог поставив свої діла, зробивши світло з темряви.
16Він знає розподіл хмар, а падіння поганих надзвичайні.
17Твоя одіж тепла. Є тиша на землі.
18Чи скріпиш з ним на старинність (основи), вони сильні наче видіння литва.
19Тому повчи мене, що Йому скажемо. І ми перестанемо багато говорити.
20Чи при мені (є) книга чи став книжник, щоб вставши, я привів чоловіка до мовчання?
21А світло не є видиме всім, світліє в стариннім (небозводі), наче від нього на хмарах.
22З півночі хмара золотиста. Над цими велика слава і шана Вседержителя.
23І не знаходимо іншого подібного до Нього в силі. Він судить праведно, чи не думаєш, що Він слухає?
24Тому Його боятимуться люди, злякаються Його і мудрі серцем.