1Взявши ж Еліус говорить:
2Що це вважав ти на суді? Ти хто є, що ти сказав: Я є праведний перед Господом?
3Чи скажеш: Що вчиню, згрішивши?
4Я дам відповідь тобі і трьом друзям.
5Поглянь на небо і подивися, поглянь же на хмари, як вони високо від тебе.
6Якщо ти згрішив, що вчиниш? Якщо ж і багато беззаконня ти вчинив, що можеш зробити?
7А томущо, отже, ти праведний, що йому даси? Чи що візьметься з твоєї руки?
8Твоя безбожність чоловікові подібному до тебе, і твоя праведність людському синові.
9Закричать ті, що переслідувані багатьма, закличуть від рамен багатьох.
10І він не сказав: Де є Бог, що мене створив, що настановляє нічні сторожі,
11що відділює мене від чотироногих землі, від птахів неба?
12Там закричать, і (ніхто) не почує, і від зарозумілості поганих.
13Бо Господь не бажає бачити погане. Бо Він Вседержитель, Він бачить
14тих, що довершують беззаконня і Він мене спасе. Судися ж перед Ним, чи можеш його хвалити так, як є.
15І тепер, немає того хто провіряє його гнів, і він не пізнав дуже великий переступ.
16І Йов безглуздо відкриває свої уста, в незнанні чинить слова тяжкими.