1Підібравши ж Йов говорить:
2Послухайте, послухайте моїх слів, щоб мені не була від вас ця потіха.
3Проклинайте мене, я ж говоритиму, тоді не висміватимете мене.
4Бо що ж? Чи моє оскарження людини? Чи за щось я не злощуся?
5Дивлячись на мене, дивуєтеся, поклавши руки на щоку.
6Бо якщо згадаю, турбуюся, а болі охопили моє тіло.
7Чому безбожні живуть, а й старіються в багацтві?
8Їхнє насіння по душі, а їхні діти перед очима.
9Їхнім домам щастить, страху ж ніде (немає), а бича від Господа на них немає.
10Їхня корова не скинула теляти, спасенна ж їхня (скотина), що мала в лоні, і не поронила.
11Остаються ж як вічні вівці, а їхні діти бавляться,
12взявши псалтир і гусли, і веселяться голосом співу.
13Закінчили ж в добрі їхнє життя, а заснули в спокою аду.
14А він до Господа каже: Відступи від мене, не бажаю знати твоїх доріг.
15Яка користь, як Йому послужимо? І яка вигода, як Його зустрінемо?
16Бо в їхніх руках було добро, а діла безбожних Він не бачить.
17Ні, але й світильник безбожних згасне, надійде ж на них знищення, а їхні болі прийдуть від гніву.
18Вони ж будуть наче полова перед вітром, чи наче порох, якого підняла вітряна буря.
19Хай синам не стане їхнього майна. Він йому віддасть і взнає.
20Хай його очі побачать власне вбиття, а Господь хай його не спасе.
21Бо яке його бажання з ним в його домі? І числа його місяців були розірвані.
22Хіба Господь не є Той, що навчає розуму і вмілости? Він же судитиме убивців.
23Цей згине в силі своєї простоти, будучи вповні в добрі, і як йому везе.
24А його внутреності повні жиру, шпік же його розливається.
25Той вмирає від гіркоти душі, бо не їсть нічого доброго.
26Разом же сплять на землі, а гній їх покрив.
27Як знаю я вас, що сміливо на мене нападаєте.
28Бо скажете: Де є дім володаря? І де є покров безбожних шатер?
29Запитаєте дорогу в проходячих, і не відчужите їхні знаки.
30Бо поганому легко буде до дня знищення, до дня його гніву буде він відведений. Хто сповістить перед його лицем його дорогу? І він сам зробив, хто йому віддасть?
31***
32І він був відведений до гробів і чував на труні.
33Солодкі йому були каміння потоку, і за ним відійде кожний чоловік, і безчисленні перед ним.
34Як же мене даремно потішаєте? А від вас я не маю ніякого спочинку.