1Підібравши ж Валдад Савхітець каже:
2Доки не перестанеш? Почекай, щоб і ми промовили.
3Чому наче чотироногі ми замовкли перед тобою?
4Тебе охопив гнів. Бо що ж? Якщо ти помреш, чи піднебесна (буде) бездомною? Чи гори спадуть з основ,
5і світло безбожних згасне, і їхній огонь не підніметься?
6Його світло в житті - темрява, а світильник з ним згаситься.
7Найменші вполювали його майно, хай же його обмане рада.
8Хай же його нога зловиться в пастці, хай замотається в сіті.
9Хай же найдуть на нього засідки. Хай скріпить проти нього спраглих.
10Сховано в землю його засідку і його схоплення на стежці.
11Хай довкруги вигублять його болі, а численні, що довкруги його ніг, хай прийдуть у великому голоді.
12Йому ж приготовлено належний упадок.
13Хай стопи його ніг будуть поїджені, хай смерть пожере його красу.
14Хай оздоровлення буде вирване з його життя, хай його захопить біда, царське обвинувачення.
15Хай поселиться в його ночі в його шатрі, хай буде посіяна сіркою його краса.
16Його коріння під ним посохне, і зверху впадуть його жнива.
17Хай його память пропаде з землі, і його імя хай буде на видаленому лиці.
18Хай (хтось) прожене його з світла в темряву.
19Не буде знайомого в його народі, ані не спасеться його дім в піднебесній, але в тому, що є його, житимуть інші.
20Над ним застогнали останні, а перших охопило здивування.
21Це доми неправедних, це ж місце тих, що не знають Господа.