1Так говорить Господь: Ось Я піднімаю проти Вавилону і проти поселених халдеїв пекучий нищівний вітер.
2І пішлю проти Вавилону жорстоких людей, і вони його зневажать і вигублять його землю. Горе проти Вавилона довкруги в дні його зла.
3Хай лучник натягає свій лук і хай накладе зброю той, в кого є в нього, не щадіть його молодих і вигубіть всю його силу,
4і впадуть ранені в землі халдеїв і прошиті зі зовні в нього.
5Томущо Ізраїль і Юда не став вдовою від їхнього Бога, а від Господа Вседержителя. Бо їхня земля наповнилася неправедности від святих Ізраїля.
6Втікайте з посеред Вавилону і спасіть кожний свою душу, і не будьте відкинені в її неправедності, бо час його пімсти є від Господа, Він віддає йому віддачу.
7Вавилон золота чаша в руці Господа, що пяною чинить всю землю. Від його вина напилися народи, через це захиталися.
8І нагло впав Вавилон і став розбитим. Оплакуйте його, візьміть масть для його знищення, чи якось виздоровіє.
9Ми лікували Вавилон, і він не виздоровів. Ми його оставили і відійшли кожний до своєї землі, бо наблизився до неба його суд, піднявся аж до звізд.
10Господь виніс свій суд. Ходіть і сповістимо в Сіоні діла нашого Господа Бога.
11Приготуйте стріли, наповніть сагайдаки. Господь підняв дух царя мидів, бо його гнів проти Вавилону, щоб його вигубити, бо пімста господня, пімста його храму.
12На стінах Вавилона підніміть знак, поставте сагайдаки, підніміть сторож, приготуйте зброю, бо Господь взяв в руки і зробить те, що сказав проти тих, що жувуть у Вавилоні,
13що живе на великих водах і на множестві своїх скарбів. Поправді твій кінець приходить до твого подолка.
14Бо Господь поклявся своїм раменом: Бо Я наповню тебе людьми наче саранчам, і закричать проти тебе ті, що приходять.
15Той Хто робить землю своєю силою, приготовляє вселенну у своїй мудрості, у своїм розумі простягнув небо,
16голосом поставив шум води в небі і навів хмари з кінця землі, зробив блискавки на дощ і вивів світло зі своїх скарбниць.
17Кожна людина стала нерозумною від розуму, кожний золотар засоромився від своїх різьб, бо брехливо вирізьбили, немає в них духа.
18Безумним є, діла глуму, в часі своїх відвідин згинуть.
19Не така часть Якова, бо Той, Хто створив все, Він є його насліддям, Господь Йому імя.
20Ти мені розкидаєш воєнну зброю, і Я розкину в тобі народи і вигублю царів з тебе,
21і розкину в тобі коня і його вершника і розсію в тобі колісниці і їхніх вершників,
22і розсію в тобі молодого і дівчину, і розсію в тобі мужа і жінку,
23і розсію в тобі пастиря і його стадо, і розсію в тобі рільника і його різльництво і розсію в тобі володарів і вождів.
24І віддам Вавилонові і всім, поселеним халдеям всі їхні зла, які вони вчинили проти Сіону перед вашими очима, говорить Господь.
25Ось Я проти тебе, знищена горо, що знищила всю землю, і простягну мою руку проти тебе і скину тебе з каменя і дам тебе як спалену гору,
26і не візьмуть з тебе каменя на кут і камінь на основу, бо будеш на знищення на віки, говорить Господь.
27Підніміть знак на землі, затрубіть трубою в народах, освятіть проти нього народи, скличте проти нього царства Арарет від мене і Асханазів, поставте проти нього воєнні машини, підніміть проти нього коня як саранча множеством.
28Освятіть проти нього народи, царя мидів і (царів) всієї землі, його володарів і всіх його вождів.
29Затряслася і заболіла земля, томущо господний задум повстав проти Вавилону, щоб покласти землю Вавилона на знищення і її не заселити.
30Вавилонський вояк перестав воювати, сидітимуть там в облозі, їхня сила зранена, стали наче жінки, його поселення спалені, його засуви розбиті.
31Переслідувач на зустріч переслідувача переслідуватиме і вісник на зустріч вісникові, щоб звістити цареві Вавилону, що його місто забране.
32Від кінців його проходи були забрані, і їхні складові часті спалені огнем, і його мужі вояки виходять.
33Томущо так говорить Господь: Доми царя Вавилону будуть змолочені як тік в пору. Ще трохи і прийдуть його жнива.
34Він мене пожер, мене розділив, мене захопив легкий посуд Навуходоносор цар Вавилону. Поглотив мене як дракон, наповнив своє черево моєю їжею.
35Мене вигнали. Мої клопоти і мої труднощі до Вавилону, скаже той, хто живе в Сіоні, і моя кров на поселених халдеїв, скаже Єрусалим.
36Через це так говорить Господь: Ось Я судитиму твого ворога і пімщу твою пімсту і спустошу його море і висушу його джерело,
37і Вавилон буде на знищення і не буде поселений.
38Разом встали як леви і як левенята левів.
39В їхній горячі Я дам їм напиток і упою їх, щоб заснули і спали вічним сном і не встали, говорить Господь.
40Зведу їх як ягнят на заріз і як баранів з козенятами.
41Як зловилася і схоплена була похвала всієї землі? Як став Вавилон на знищення в народах.
42Прийшло море на Вавилон в шумі своїх хвиль, і він був покритий.
43Його міста стали безводною і непрохідною землею, в ній ніхто не замешкає, ані в ній не осяде людський син.
44І пімщу на Вавилоні і виведу те, що він пожер, з його уст, і більше до нього не зберуться народи.
45***
46***
47***
48***
49І в Вавилоні впадуть ранені всієї землі.
50Спасенні з землі, підіть і не стійте. Ви, що далеко, згадайте Господа, і хай Єрусалим ввійде на ваше серце.
51Ми завстидалися, бо ми почули нашу зневагу, беззаконня покрило наше лице, чужинець ввійшов до наших святощів, до дому Господа.
52Ось через це приходять дні, говорить Господь, і пімщуся на його бовванах, і ранені впадуть в усій його землі.
53Бо якщо Вавилон підніметься як небо, і якщо скріпиться висота його сили, від Мене прийдуть ті, що його вигублюють, говорить Господь.
54Голос крику в Вавилоні, і велике розбиття в землі халдеїв,
55бо Господь знищив Вавилон і вигубив з нього великий голос, що шумить як великі води, Він дав його голос на вигублення.
56Бо на Вавилон прийшов клопіт, схоплені його бійці, їхній лук переляканий, бо Бог їм віддає, Господь йому віддає відплату.
57І Він пянством напоїть їхніх володарів і їхніх мудрих і їхніх вождів, говорить цар, Господь Вседержитель імя Йому.
58Так говорить Господь: Стіни Вавилона поширилися, знищенням буде знищеним, і його високі брами будуть спалені, і народи не трудитимуться на дармо, і народи ослабнуть у владі.
59Слово яке Господь заповів пророкові Єремії сказати Сараєві, синові Нирія, синові Маасея, коли він ішов від Седекії царя Юди до Вавилону в четвертому році його царства, і Сарея володар над дарами.
60І Єремія написав все зло, яке прийде на Вавилон, в одну книгу, всі ці записані слова про Вавилон.
61І сказав Єремія до Сарея: Коли прийдеш до Вавилону, і побачиш і прочитаєш всі ці слова
62і скажеш: Господи Господи, Ти висказався проти цього місця, щоб його знищити і щоб не було в ньому тих, що живуть, від людини аж до скотини, бо знищення буде на віки.
63І буде коли перестанеш читати цю книгу, і привяжеш до неї камінь і вкинеш її посеред Евфрату
64і скажеш: Так потоне Вавилон і не встане через лице халдеїв, яких Я на нього наводжу.