1На початку, як царював цар Седекія, було таке слово про Елам.
2Єгиптові проти сили Фараона Нехао царя Єгипту, який був при ріці Евфраті в Хархамісі, якого побив Навуходоносор цар Вавилону в четвертому році Йоакіма, царя Юди.
3Візміть зброю і щити і приведіть до бою.
4Засідлайте коней, сядьте вершники, і станьте у ваших шоломах. Поставте списи і зодягніть ваші броні.
5Як то, що вони бояться і відходять взад? Томущо їхні сильні струджені. Втечею втекли і не повернулися окружені звідусіль, говорить Господь.
6Хай не втікає швидкий, і хай сильний не спасеться. На півночі при Евфраті ослабли, впали.
7Хто цей, що підійде як ріка, і пішле воду хвилями як ріки?
8Вода Єгипту підніметься як ріка, і він сказав: Піду і покрию землю і знищу тих, що на ній живуть.
9Сядьте на коні, приготовіть колісниці. Вийдіть бійці етіопці і лівійці озброєні щитами. І людійці, візьміть, натягніть лук.
10І той день для нашого Господа Бога день пімсти, щоб пімстити своїх ворогів, і господний меч пожере і насититься і опяніє від їхньої крови, бо жертва Господеві від північної землі при ріці Евфрат.
11Піди Ґалааде, і візьми масть для дівчини, дочки Єгипту. Надармо помножив ти твої ліки, тобі немає користи.
12Народи почули твій голос, і земля наповнилася твоїм криком, бо боєць ослаб проти бійця, разом оба впали.
13Те, що Господь сказав рукою Єремії, щоб цар Вавилону пішов побити єгипетску землю.
14Сповістіть в Маґдолоні і сповістіть в Мемфісі, скажіть: Встань і приготовися, бо меч пожер твої дерева.
15Чому втік Апіс? Твоє вибране теля не осталося, бо Господь його ослабив.
16І твоє множество послабло і впало, і кожний говорив до свого ближнього: Встаньмо і повернімся до нашого народу, до нашої батьківщини, від лиця грецького меча.
17Назвіть імя Фараона Нехао царя Єгипту: Саон есві емоид.
18Живу Я, говорить Господь Бог, бо прийде так як Ітавурій в горах і як Кармил в морі.
19Зроби собі посуд відселення, ти, що живеш, дочко Єгипту, бо Мемфіс буде на знищення і буде спалений, щоб не було в ньому жителів.
20Єгипет прикрашене теля, на нього прийшло знищення з півночі.
21І його найманці в ньому як годовані телята, тому то й вони відвернулися і однодушно втекли, не встоялися, бо на них прийшов день знищення і час їхньої пімсти.
22Голос наче змії, що сичить, бо підуть по піску. Прийдуть проти нього з сокирами як ті, що рубають дерева.
23Вирубають його ліс, говорить Господь, бо не опишеться (їх число), бо він буде численніший від саранчати, і їм немає числа.
24Завстидалася дочка Єгипту, вона видана в руки народу з півночі.
25Ось Я пімщу Амона його сина на Фараоні і на тих, що на нього надіються.
26***
27Ти ж не бійся, мій рабе Якове, ані не лякайся, Ізраїлю, томущо ось Я спасаю тебе здалека і твоє насіння з землі їхнього полону, і повернеться Яків і буде в спокою і спатиме, і не буде того, хто його клопоче.
28Не бійся, мій рабе Якове, говорить Господь, бо Я з тобою. Бо зроблю завершення в кожному народі, до яких Я тебе туди вигнав, тобі ж не дам пропасти. І напоумлю тебе на суд і не зроблю тебе невинним.