1Слово, яке було до Єремії від Господа, і Навуходоносор цар Вавилону і все його військо і вся земля його влади воювали проти Єрусалиму і проти всіх міст Юди, кажучи:
2Так сказав Господь: Іди до Седекії царя Юди і скажеш йому: Так сказав Господь: Видаванням видане буде це місто в руки царя Вавилону, і він його захопить і спалить його огнем.
3І ти не спасешся з його руки і схопленням будеш схоплений і в його руки будеш виданий, і твої очі побачать його очі, і підеш до Вавилону.
4Але послухай голос Господа, Седекіє царю Юди: Так говорить Господь:
5В мирі помреш, і як оплакали твоїх батьків, що царювали перед тобою, так оплачуть і тебе і плачки тебе оплачуть. Бо Я промовив слово, сказав Господь. І Єремія сказав до царя Седекії всі ці слова в Єрусалимі. І сила царя Вавилону воювала проти Єрусалиму і проти міст Юди, проти Лахіса і проти Азика, бо вони з міст Юди осталися сильними містами.
6***
7***
8Слово, що було до Єремії від Господа, після того як цар Седекія завершив завіт з народом, щоб проголосити відпущення,
9щоб кожний відпустив свого раба і кожний свою рабиню єврея і єврейку свобідними, щоб не служив чоловік Юди.
10І повернулися всі вельможі і ввесь нарід, що ввійшли в завіт, щоб кожний відіслав свого раба і кожний свою рабиню,
11і дозволили стати їм слугами і служницями.
12І було господне слово до Єремії, кажучи:
13Так сказав Господь: Я заповів завіт з вашими батьками в дні, в якому Я їх вирвав з єгипетскої землі з дому рабства, кажучи:
14Коли сповниться шість літ, відішлеш твого брата єврея, який тобі продасть себе. І хай працює на тебе шість літ, і відішлеш його свобідним. І вони не послухалися Мене і не схилили їхнього уха.
15І сьогодні повернулися, щоб зробити те, що праведне перед моїми очима, щоб проголосити відпущення, кожний свого ближнього, і сповнили завіт перед моїми очима в домі, де на ньому названо моє імя.
16І ви повернулися і опоганили моє імя, щоб повернути кожний свого раба і кожний свою рабиню, яких ви відіслали свобідними їхньою душею, собі на слуг і служниць.
17Через це так сказав Господь: Ви мене не послухалися, щоб проголосити відпущення кожний відносно свого ближнього. Ось я проголошу вам відпущення на меч і на смерть і на голод і дам вас на розсіяння всім царствам землі.
18І дам мужів, що переступили мій завіт, тих, що не поставили мій завіт, який зробили перед моїм лицем, як теля яке приготовили, щоб вчинити ним (жертву),
19володарів Юди і сильних і священиків і нарід,
20і дам їх їхнім ворогам, і їхні трупи будуть їжею для птахів неба і звірів землі.
21І Седекію царя Юди і їхніх володарів Я дам в руки їхніх ворогів, і сила царя Вавилону на тих, що від них втікають.
22Ось Я заповідаю, говорить Господь, і поверну їх до цієї землі, і воюватимуть проти неї і заберуть її і спалять її і міста Юди огнем, і дам їх спустошеними від тих, що живуть.