1так як тане віск від огня. І огонь спалить противників, і явним буде між ворогами господне імя. Від твого лиця стривожаться народи.
2Коли зробиш славне, від тебе тремтіння охопить гори.
3Від віку ми не почули, ані наші очі не побачили Бога за вийнятком Тебе і твої діла, які чиниш тим, що очікують милосердя.
4Бо воно зустріне тих, що чинять праведне, і згадають твої дороги. Ось Ти розгнівався, і ми згрішили. Через це ми заблукали.
5І ми стали як нечисті, ми всі, як шмата відлученої вся наша праведність. І ми облетіли як листя через наше беззаконня, так вітер нас забере.
6І немає того, хто прикликує твоє імя, і хто памятає держатися Тебе. Бо Ти відвернув твоє лице від нас і Ти видав нас через наші гріхи.
7І тепер, Господи, Ти наш батько, а ми всі глина, діло твоїх рук.
8Не розгнівайся на нас дуже і не згадай в часі наші гріхи. І тепер поглянь, бо всі ми твій нарід.
9Місто твоїх святощів стало спустошене, Сіон став як пустиня, Єрусалим на прокляття.
10Наш святий дім, і слава, яку поблагословили наші батьки, була спалена огнем, і все славне упало.
11І на всьому цьому, Господи, Ти здержався, і замовк, і Ти нас дуже упокорив.