1Чи господня рука не спроможна спасти? Чи Він тяжким вчинив своє ухо, щоб не чути?
2Але ваші гріхи розділяють між вами і Богом, і через ваші гріхи Він відвернув від вас своє лице, щоб не помилувати.
3Бо ваші руки осквернені кровю і ваші пальці в гріхах, а ваші губи сказали беззаконня і ваш язик роздумує неправду.
4Ніхто не говорить праведне, ані немає праведного суду. Надію поклали на марне і говорять порожне, бо зароджують труд і родять беззаконня.
5Розбили яйця гадюк і плетуть сітку павука. І хто хоче їсти їхні яйця, розбивши знайшов запорток, і в ньому василіск.
6Їхня сітка не буде на одіж, ані не зодягнуться їхніми ділами. Бо їхні діла - діла беззаконня.
7А їхні ноги біжать до зла, швидкі пролити кров. І їхні думки - думки безумних, розбиття і терпіння на їхніх дорогах.
8І вони не знають дороги правди, і немає суду на їхніх дорогах. Бо їхні стежки, якими підуть, розсіяні і не знають миру.
9Через це від них відступив суд, і не захопить їх праведність. Як вони очікували світло настала їм темрява, очікуючи лучі сонця вони ходили в темноті.
10Обмацюватимуть стіну як сліпі і обмацюватимуть як ті, що не мають очі. І впадуть в полудне як о півночі, застогнуть як ті, що вмирають.
11Разом підуть як медвідь і як голубка. Ми очікували суд, і немає. Спасіння далеко від нас відступило.
12Бо наше беззаконня велике перед Тобою, і наші гріхи стали проти нас. Бо наші беззаконня в нас, і ми пізнали наші неправедності.
13Ми були безбожними і ми збрехали і ми відступили від нашого Бога. Ми сказали неправедне і були непослушні, ми зачали і ми повчалися неправедних слів з нашого серця.
14І ми відступили геть від суду, і праведність далеко відійшла, бо праведність на наших дорогах знищена, і через праведність ми не змогли перейти.
15І правда була забрана, і ми відвернули ум від пізнання. І Господь побачив, і не було Йому вгодне, бо не було суду.
16І Він побачив і не було людини, і роздумав і не було того, хто сприймав, і Він оборонив їх своїм раменом і скріпив милосердям.
17І Він зодягнув праведність як броню і наклав шолом спасіння на голову і зодягнувся плащем пімсти і накидкою,
18наче той, що віддає віддачу впокорення ворогам.
19І злякаються господнього імени ті, що з заходу, і славного імени ті, що з сходу сонця. Бо прийде як сильна ріка гнів від Господа, Він прийде з гнівом.
20І прийде задля Сіону Той, Хто визволяє, і відверне безбожності від Якова.
21Це і їм від Мене завіт, сказав Господь. Дух мій, який є на тобі, і слова, які Я дав у твої уста, не забракнуть в твоїх устах і в устах твого насіння від тепер і на віки, бо (так) сказав Господь.